Молдовська політика перебуває наразі в патовому стані. Проєвропейська президентка Мая Санду намагається розпустити парламент, а проросійські сили, які контролюють законодавчий орган, використовують усі засоби, аби не допустити цього. Єдина надія – на «кишинівський Майдан».
Ще свіжі в пам’яті молдовські протести, які відбулися на зламі 2015/16 років. Протестувальники виступали проти корумпованості тодішньої влади, проти головного тамтешнього олігарха Влада Плахотнюка, котрий фактично приватизував молдовську політичну систему, проти схем, які призвели до мільярдних крадіжок із бюджету тощо.
Наміри протестувальників, звісно, були якнайкращими. Утім відомо, куди веде дорога, вимощена добрими намірами. І Молдова не стала винятком. Замість корумпованої, але принаймні декларативно проєвропейської влади країна отримала відверто прокремлівського президента – лідера соціалістів Ігоря Додона, а невдовзі контрольований ним уряд і парламент.
У такій ситуації, коли проросійські сили перехопили від Плахотнюка контроль фактично над всією молдовською політичною системою, коли вони могли в усьому розраховувати на підтримку Кремля, впевнена перемога проєвропейської, непричетної до корупційних скандалів Маї Санду на президентських виборах у листопаді минулого року виглядала майже як диво. Так, Молдова є парламентською республікою, повноваження президента там нівроку обмежені. Проте, як і в більшості пострадянських країн, реальні впливи глави держави значно перевищують законодавчо обумовлені повноваження.
Тому, здавалося б невигідна для Санду диспозиція, коли парламент і уряд залишилися під контролем її конкурента на виборах Додона, насправді була не аж такою фатальною. Це стало чітко зрозуміло наприкінці грудня минулого року, коли сформований переважно соціалістами уряд на чолі з колишнім радником Додона Йоном Кіку був змушений за наполяганням Санду й під тиском вулиці подати до демісії.
Мая Санду – не просто проєвропейська політикиня, це людина з абсолютно західним мисленням, відповідною освітою, досвідом роботи і зв’язками. За кілька місяців свого президентства вона встигла переговорити з президенткою Європейської уомісії Урсулою фон дер Ляєн, верховним представником із закордонних справ і безпекової політики ЄУ Жозепом Боррелем, комісаром з питань політики сусідства та розширення Олівером Варгелі, комісаром з питань юстиції Дідьє Рейндерсом, президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, головою Європарламенту Давидом Сассолі, а також іншими європейськими політиками та чиновниками високого рангу. Всі вони поставилися до Санду надзвичайно позитивно, обіцяли всебічну підтримку, але…
Як би там не було, умовою надання реальної підтримки Молдові було формування проєвропейського уряду – кабінету міністрів, який би зміг просувати реформістську програму нового президента. Усвідомлюючи це, Мая Санду рішуче взялася за реалізацію такого надскладного завдання.
Наше видання вже оповідало про прем’єріаду, яка відбувалася впродовж перших місяців 2021 року. Нагадаємо, що вона закінчилася двома провалами спроб призначити керівника уряду з кандидатур, запропонованих президенткою. Відтак Мая Санду отримала всі підстави розпускати парламент і призначати нові вибори.
Згідно зі законом, в цьому разі президент країни може звернутися в Конституційний суд з проханням визнати парламент недієздатним і розпустити його. Санду це й зробила.
А треба зразу ж зауважити, що молдовський Конституційний суд уже демонстрував свою прихильність президентці. Судді дуже точно відчувають, на чиєму боці сила, а отже на чию користь слід грати. Так ще в березня КС став на бік Санду в суперечці з соціалістами щодо права подавати на розгляд парламенту своїх кандидатур. Так сталося і зі зверненням президентки щодо розпуску парламенту. Судді на чолі з головою КС Домнікою Маноле надали Санду цілковитий карт-бланш.
Але й проросійські сили в парламенті Молдови, які все ще становлять більшість, не втратили пильності. У п'ятницю, 23 квітня, вони проголосували за те, щоб відкликав мандат у Маноле, яка була призначена за квотою законодавчого органу. Депутати (53 «за» зі 101) також ухвалили декларацію, в якій звинуватили суддів КС в ангажованості, оскільки ті дозволили Маї Санду розпустити парламент й ініціювати дострокові вибори.
Наступний хід був за президенткою, і вона зайшла з козирів. Побачивши, наскільки ефективно український президент Володимир Зеленський у залагоджені складних у політичному та правовому аспекті проблем використовує Раду національної безпеки й оборони, Санду вирішила негайно вдатися до допомоги аналогічного молдовського органу – Вищої ради безпеки (ВРБ). На порядок денний засідання ВРБ було поставлено одне питання: «Ризик підривних дій проти конституційного ладу в Республіці Молдова, вчинених депутатами парламенту». Рада ухвалила резолюцію, в якій звинуватила парламент в узурпації влади і закликала силові органи вжити адекватних заходів.
На пресконференції за підсумками засідання Мая Санду заявила, що рішення парламенту про відкликання мандату в голови КС – це «безпрецедентна атака на конституційний лад». «Те, що відбулося сьогодні, є безпрецедентною атакою на незалежність Конституційного суду. Йдеться про ризик підриву конституційного ладу. Я закликала Міністерство внутрішніх справ, Генеральний інспекторат поліції, Національну армію не дати себе втягнути в неконституційні дії. Я доручила Генеральній прокуратурі розслідувати факти з точки зору злочину узурпації державної влади».
Глава держави також закликала парламент припинити «антидемократичні дії». «Ті, хто робить ці беззаконня, мають бути покарані. Ми закликаємо міжнародну спільноту стежити за ситуацією в нашій країні й надавати всіляку підтримку на захист демократії перед обличчям спроб підірвати державні установи», – сказала вона.
І варто зазначити, що Захід доволі оперативно відгукнувся на заклик Санду. Амбасадори Європейської Унії і Сполучених Штатів засудили постанови парламенту щодо Конституційного суду й висловили підтримку президентці Молдови.
Усвідомлюючи, що не варто цілковито покладатися на правоохоронні органи, які аж ніяк не вільні від корупції та впливів експрезидента Додона, Мая Санду вирішила апелювати безпосередньо до народу. В інтерв'ю телеканалу Moldova 1 вона закликала своїх прихильників готуватися до акцій протесту, якщо депутати парламенту будуть перешкоджати достроковим виборам. «Я прошу громадян бути готовими вийти на вулицю, щоб захистити наше право на демократичні свободи. Нам необхідний новий парламент і новий уряд», – зазначила президентка.
За прогнозами експертів, проросійські сили в парламенті планують і надалі блокувати всі кроки президентки в напрямі розпуску законодавчого органу та проголошення нових виборів. Вже хоча б тому, що «спонсори» з Москви вимагають від них триматися до останнього. А в Додона й компанії ще достатньо сил і впливів. Тому можна з високою ймовірністю припустити, що ми незабаром побачимо на вулицях Кишинева багатотисячні акції протесту – приблизно, як шість років тому. Але цього разу можна сподіватися, що ці протести врешті-решт сприятимуть перемозі проєвропейських сил, а не проросійських.
