Поезії.

Зразу ж за селом.

Зразу ж за селом —

Всіх їх розстріляли.

Всіх пороздягали,

З мертвих насміхали,

     Били їм чолом.

Випала ж зіма! —

Що тепер всім воля:

Врізали вам поля,

В головах тополя,

     А голів нема.

Як счорніла ніч —

За селом світило,

З співами ходило,

Берегло, кадило

     Безневинну січ...

І Бєлий і Блок.

І Бєлий і Блок і Єсенін і Ключів:

Росіє, Росіє, Росіє моя!

Стоїть сторозтерзаний Київ,

І двіста розіпятий я.

Там скрізь уже: сонце! — співають: Месія! —

Тумани, долини, болотяна путь...

Воздвигне Вкраїна свойого Месію? —

Не може ж так буть!

Не може ж так буть, о, я чую, я знаю,

Під регіт і бурю, під грім од повстань

Од всіх своїх нервів у степ посилаю —

Поете, устань!..

Чорнозем підвівся і дивиться в вічі,

І кривить обличча в крівавий свій сміх.

Поете, любити свій край не є злочин,

Коли це для всіх.

[Воля, 19.03.1921]