Із 16 січня 2021 року набули чинності норми статті 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", котрі регулюють використання державної мови у сфері обслуговування споживачів.
30-та стаття передбачає: державною мовою мають звертатися до споживачів в усіх сферах обслуговування. Зокрема: підприємства, установи та організації усіх форм власності; фізичні особи-підприємці; суб'єкти господарювання, які обслуговують споживачів (у тому числі інтернет-магазини).
Така вимога стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у тому числі гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.
Українською мовою має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо.
Напередодні уповноважений зі захисту державної мови Тарас Кремінь закликав суспільство не вірити фейкам про "репресії", котрі нібито розпочнуться із запровадженням нових положень мовного закону.
"Зараз деякі ЗМІ поширюють фейки про те, що після 16 січня заклади сфери обслуговування будуть патрулювати з поліцією, поширюють міфи про величезні штрафи. Мене як тільки не називали – і "шпрехенфюрер", і "наглядач", і "агент мережі стукачів"… Але все це не більше ніж робота "п’ятої колони", те, що називається антиукраїнська підривна діяльність", – написав Кремінь у Facebook.
Мовний омбудсман наголосив, що мовний закон треба захищати конкретними діями, ефективною державною мовною політикою.
"Треба займатися контрпропагандою, боротьбою з фейками, очищувати інформаційний простір, протистояти інформаційним вірусам, законодавчим ініціативам, які мають на меті звузити мовне законодавство. Пандемія робить з людьми одне, а інформаційні віруси роблять ще гірше – вони ламають свідомість", – застеріг пан Кремінь.
В Офісі Президента заявили: законодавче закріплення використання української мови у сфері послуг жодним чином не обмежує прав споживачів, адже клієнт також може самостійно обрати мову спілкування.
"Усі традиційні спекуляції та інсинуації на цю тему виходять суто від політично ангажованих команд, які вкотре намагаються мовним питання розколоти українське суспільство і спровокувати чергову хвилю внутрішніх розбратів. Бо тільки на таких темах ці групи можуть збирати собі електоральні профіти", – заявив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк у коментарі аґенції "Укрінформ".
Подоляк додав, що саме клієнт буде головним модератором діалогу в сфері сервісу.
"Думаю, що в наш час сучасні громадяни розуміють як українську, так і російську. А також абсолютно розуміють пропагандистську штучність цього питання", – додав Подоляк.
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявив: мета змін до закону – впровадити культуру спілкування в Україні державною мовою.
"Ці зміни стосуються, в першу чергу, суб'єктів господарювання, а не всіх українців, тобто магазинів, кафе, ресторанів, аптек, заправок та інших підприємств, в тому числі інтернет-магазинів та каталогів. Також українською має надаватися інформація про товари та послуги закладу. Наприклад, у меню, на квитках, цінниках, інструкціях, маркуваннях", – уточнив Ткаченко у Facebook.
Він наголосив, що персонал магазинів має звертатися до відвідувачів українською. Якщо відвідувач продовжить розмову російською, продавець може спілкуватися мовою, зручнішою для відвідувача та за його бажанням.
Ткаченко наголосив, що штрафи за порушення закону не стосуються громадян і не можуть застосовуватися до відвідувачів чи клієнтів.
"Якщо говорити про штрафи, то йдеться саме про суб’єкти господарювання, і тільки у випадку, якщо їхні працівники відмовляться спілкуватися українською. Але важливо зрозуміти, що штрафи – не самоціль. Накладати їх просто так ніхто не в праві. Тільки за умови фіксації випадків порушень та винесення спершу попередження, яке має бути виправлено впродовж року. Але не факт, що порушення підтвердиться і штраф застосують, бо кожен випадок розглядатиметься окремо", – наголосив міністр
"Йдеться про повагу одне до одного, а також до держави. Як громадяни, у побуті ви маєте право продовжувати спілкуватися тією мовою, яка вам зручна. Тільки тепер, зайшовши до закладу – обов’язково чутимете саме «Вітаю»! Плекаймо мову та повагу одне до одного", – резюмував Ткаченко.
16.01.2021