Чому так багато республіканців досі вірить у фальсифікацію виборів на останніх президентських виборах у США? Чи можна скептиків коронавірусу переконати фактами? Розвідка Інституту досліджень освіти імені Макса Планка та Амстердамського університету надає відповіді на питання про те, що людям заважає змінювати свої переконання.
Дослідження доводить, що ми рідко змінюємо свої погляди, навіть якщо знаємо, що перебуваємо в меншості. Зображення: Papaioannou Kostas, Unsplash,CC0.
Спілкуючись з іншими та спостерігаючи за чужою поведінкою, ми навчаємося, а також здобуваємо нові навички й звикаємо пристосовуватися до мінливих обставин. Але що відбувається, коли інформація з нашого соціального середовища не узгоджується з нашими переконаннями або зовсім суперечить одна одній?
Науковці з Інституту досліджень освіти імені Макса Планка та Амстердамського університету в нещодавно опублікованому дослідженні проаналізували, як люди поводяться з інформацією з різних соціальних джерел і як на її підставі формують власні переконання.
«Інтернет сильно змінив структуру та динаміку соціальної взаємодії. Соціальні джерела частково спотворюють інформацію алгоритмами — на користь наших власних уподобань. Але водночас вони пропонують нам доступ до потенційно суперечливих поглядів», — сказав провідний автор Лукас Молеман (Lucas Molleman). Він — науковий співробітник у галузі досліджень адаптивної раціональності в Інституті досліджень освіти імені Макса Планка та в Амстердамському університеті.
Спочатку вчені здійснили експериментальне дослідження за участі 95 осіб в США. Учасники мали виконати завдання — адаптовану версію Berlin Estimated AdjuStment Task (BEAST), за допомогою якого можна визначити, як окремі особи послуговуються соціальною інформацією.
Завдання полягало в тому, щоб учасники подивилися на картинки різних груп тварин і сказали, скільки на зображенні було звірів. Потім піддослідні отримували інформацію від трьох інших учасників і, вислухавши її, повторно давали відповідь, враховуючи отриману інформацію. Що сильніше учасники змінювали свою думку під впливом поглядів інших, то більше на них впливала соціальна інформація.
У дослідженні вчені змінювали умови: в 30 раундах учасникам демонстрували то більше, то менше людей, що висловлювали своє переконання, і ці думки різною мірою відрізнялися від первинної відповіді піддослідного. Результати продемонстрували: те, чи, формуючи власну думку, люди заважають на соціальну інформацію, залежало від того, як сильно судження інших відрізнялися від власної думки учасника. Найбільше піддослідні змінювали свою оцінку тоді, коли чужі погляди були між собою узгоджені і загалом не дуже сильно відхилялися від власного погляду учасника. Якщо твердження інших були зовсім різними, при формуванні власної думки на них зважали менше.
Загалом учасники зважували власну думку більшою мірою, ніж переконання інших. Вченим вдалося виділити три стратегії пристосування: 1) дотримання первинного судження, 2) переймання оцінки одного з трьох учасників або 3) компроміс між первинним судженням й оцінкою інших. Відносна частота цих стратегій суттєво відрізнялася, залежала від умов дослідження.
Якщо учасник спостерігав окремі думки, що були сильно наближені до його власної, він був схильний дотримуватися своєї думки або наближеної до неї. Якщо між поглядами не було тісного зв’язку, учасники швидко погоджувалися на компроміс, коригували свої судження в напрямку до найближчого, але рідко понад нього.
«Наш експеримент показує кількісно, як люди змінюють свою думку та як на них впливають переконання інших, — пояснив співавтор Алан Новеас Тумп (Alan Noveas Tump), науковець в галузі адаптивної раціональності Інституту досліджень освіти Макса Планка. — В нашому випадку немає причин припускати, що власну думку вважають кращою, ніж думку інших. Це відоме в психології як егоцентричне дисконтування — схильність людини надавати своїм переконанням більше ваги, ніж поглядам інших».
Також дослідження демонструє, що важливість власної думки сильно залежить від того, якою мірою власні переконання збігаються з поглядами інших. «Люди схильні дослухатися до тієї інформації, що підкріплює їхні переконання», — сказав Тумп.
На основі отриманих даних науковці розробили модель, що інтегрує виявлені стратегії пристосування та бере до уваги той факт, що люди особливо зважають на соціальну інформацію, котра підкріплює їхні судження. Так у фінальній симуляції вдалося дослідити, як люди можуть поводитися в реальних ситуаціях.
Науковці симулювали типову бульбашку фільтрів, в якій соціальна інформація походить здебільшого від однодумців. Також учені симулювали типові спроби боротися з упередженнями, надаючи людині інформацію, яка суперечить її переконанням. Врешті науковці дослідили, як люди поводилися, коли опинялися під впливом груп з кардинально протилежними поглядами.
Симуляція довела: ефект підкріплення може зумовлювати те, що людина ігноруватиме інформацію, яка не узгоджується з її переконаннями, в результаті чого ефект фільтр-бульбашки загострюватиметься і людина ставатиме категоричнішою в своїх поглядах.
«Хоч ми проаналізували пристосування лише експериментально, наша модель допомагає пояснити й реальні явища, — сказав співавтор Воутер ван ден Бос (Wouter van den Bos), науковий співробітник Інституту досліджень освіти Макса Планка та професор Амстердамського університету. — Наше дослідження демонструє, як опрацювання соціальної інформації може посилювати бульбашки фільтрів в інтернеті і чому публічні дискусії часто поляризовані: люди стають нечутливими до суперечливих аргументів». Оскільки взаємодія все частіше відбувається онлайн, люди часто знаходять інформацію, що підкріплює їхні переконання. Це послаблює їхню здатність дослухатися до альтернативи.
В наступних дослідженнях вчені хочуть уточнити модель іншими наближеними до реальності аспектами та з’ясувати роль джерела інформації: наприклад, чи, почувши думку друга, людина буде поводитися інакше, ніж після ознайомлення з поглядами незнайомця, експерта або прихильника іншої політичної ідеології.
Wie wir unsere Überzeugungen im Zeitalter von Filterblasen formen
mpg.de, 25/11/2020
Зреферувала С. К.
06.12.2020