Най мене Бог боронить від того, щоб я коли став великим чоловїком або яким високим достойником. Такій чоловїк, то як яка статуя серед широкої площини. Хто йде, обзирає з переду і з заду тай судить, як знає. Сему — ніс за великій, тому — за довгі ноги, — третëму — погано стоїть, а знов иншому таки зовсїм не повинен сто­яти. Оттаке дїєся і з владикою Естремаду­ри.

До найкрасших днїв, яка галицка Русь прожила в послїдній добї свого политично­го житя, належить безперечно день вчораш­ний, день перших загальних зборів „На­родної Ради“.

Такого одушевленя, такої солидарности і однодушности в поглядї нa найжизненнїй­ші питання нашого народного житя, таких проявів горячого патріотизму в так зрїлої самосвїдомости і почутя народних обовяз­ків які показали всї верстви нашої су­спільности репрезентовані на загальних збо­рах „Народної Ради“, може нам позавиду­вати кождий навїть дуже образований і ви­соко культурний нарід!