вислала як ми вже звіщали — на руки посла Романчука петицію до ради державної в справі реформи закона о виборах до тої-ж ради. Зміст петиції тої печатаємо нинї з відповідним устилізованєм на петицію від громад в краю, сел і малих міст:
Висока Палато!
Головною основою конституційного устрою держави єсть заступництво народне в законодатних тїлах, а щоби переведенє сеї основи наступило відповідно засадї рівноправности, признаної кождому народови в державі, належить в рівнім степени допустити як найширші круги свобідних горожан до вибору заступників народних і загальне число тих-же заступників рівномірно роздїлити межи всї краї держави.
В однім і другім напрямі не відповідають тій високій цїли обовязуючи в нашій державі закони о заступництві державнім.
На підставі §.7. закона основного з 21 грудня 1867 В з. д. 141, зміненого законом з 2 цвітня 1873 В. з. д. 40, вибирають послів до Ради державної ві всїх клясах виборчих безпосередно самі управнені виборцї, а лише з кляси виборцїв сельских [і мало-міских] громад не виберають безпосередно управнені виборцї, але виборцї вибрані правиборцями.
Сим упослїджено в однім з найважнїйших прав конституційних стан хлїборобів-селян і мало-міщан взагалї, а найбільше терпить кривду наслїдом того невідповідного стану правного нарід рускій в Галичинї, не висилаючи з инших кляс виборчих своїх заступників до державного тїла законодатного. А прецїнь так не повинно і не може дальше бути, щоби свобідні горожане стану хлїборобско-селяньского і мало-міщаньского, що числом населеня перевисшають всї инші більше управнені стани суспільні, не могли в рівній мірі з тими-ж безпосередно вибирати своїх заступників народних. Не менше і в самій клясї сельских громад истнує велика нерівність тим, що упривілеєні вірилісти до тепер виїмково голосують безпосередно, то єсть: мають право голосу за 500 мешканцїв сельскої громади.
Цїлею кождого акту виборчого єсть: висказанє свобідного голосу виборцїв, щоби тим чином означити особу заступника народного, а се можливе лиш тогди, коли всї управнені виборцї будуть вибирати свого заступника. Досвід житя політичного з попередних лїт виказав наглядно, що вибирані правиборцями виборцї сельских [і маломіских] громад в переважній части не були речниками волї і політичних пересвідчень своїх властедавцїв-правиборцїв, позаяк підступна акція виборча зуміла винайти средства, щоби зломити незначне число виборцїв сельских [і мало-міских] громад на користь заможнїйших одиниць, маючих на оцї просто суперечні интереси, загрожуючи битови сельских [і мало-міских] громад. Наслїдком того сельскі [і маломіскі] громади в Галичинї не висилають навіть половини дїйстних своїх заступників интересів політично-економічних до ради державної, а з тої причини не можна дивувати ся тому невідрадному проявови, що з права правиборчого в клясї виборцїв громад сельских [і мало-міских] робить ужиток лиш незначна часть управнених бо-ж они не бачать пожаданого успіху з своєї другостепенної акції виборчої. Запобігти сему єсть в силї допущенє всїх управнених виборцїв з громад сельских [і мало-міских] до безпосередного вибору послів до державного тїла законодатного через що нарід, маючи в руках силу свого права вибору, тисячами голосів зможе ставити заступників з довірія, бо і найзавзятїйша аґітація виборча не проможе так значного числа управнених виборцїв на сторону противну. Того ми Русини домагаємось рішучо і прилюдно відпираємо закид, мов би дотеперішна ординація виборча до ради державної відповідала потребам населеня Галичини і мов би наш край належало вилучити від наміреної зміни ординації виборчої до ради державної в повисшім напрямі. Противно, нарід рускій в Галичинї живо интересуєсь сею справою і уважає зміну ординації виборчої до ради державної в напрямі зазначенім яко річ конечну і для себе користну.
Дальше на підставі §§.6 і 7 закона основного з 21 грудня 1867 В. з. д. 141, змінених законом з 2 цвітня 1873 В. з. д. 40 королївство Галичина вибирає всего 63 послів до ради державної, отже одного посла на 105 тисячів мешканцїв, коли в инших краях коронних один посол припадає на 35—64 тисячів мешканцїв а лиш в Буковинї і в Австрії долїшній на 72 тисячів мешканцїв, супротив чого Галичина повинна вибирати 100 послів до ради державної. В більшім степени пошкодовані сим законом сельскі [і мало-міскі] громади в Галичинї, позаяк они в краю визначно рільничім на 63 послів взагалї, вибирають лише 27 послів, коли на примір в Каринтії, Країнї, Истрії, Ґориції і Ґрадисцї на сельскі громади припадає половина загального числа послів, в Дальматії більше як половина, а і в Галичинї до сойму краєвого вибирають сельскі [і мало-міскі] громади 74 послів на загальне число 141 послів.
Однакож найтяжше покривджені тим законом Русини в Галичинї, котрі, числячи до трех міліонів населеня, лише в 15-ьох округах виборчих з громад сельских [і мало-міских] мають більшість, отже щонайбільше 15 послів до Ради державної можуть вибирати, хотяй після числа населеня повинні би мати можність вибирати на 63 послів що-найменше 30 послів. Кривда тота, заподїяна Русинам в Галичинї, єсть тим прикрійша, що нарід рускій — яко хлїборобскій, — по найбільшій части не висилає з инших кляс виборчих своїх заступників до державного тїла законодатного.
Заходить отже нагляча потреба збільшити число послів до Ради державної з кляси громад сельских [і мало-міских] в Галичинї, щоби тим чином бодай в части вирівнати истнуючу кривду.
Так заведенєм безпосередних виборів в клясї громад сельских [і мало-міских], як також збільшенєм числа послів до Ради державної з кляси громад сельских [і мало-міских] в Галичинї має наступити частинне зрівнанє кляси виборцїв сельских [і мало-міских] з клясами виборцїв: більшої посїлости, міст і купцїв-промисловцїв при виконуваню вибору послів до Ради державної, в спосіб відповідаючій справедливости і поношеним тягарам, як також поступаючому розвоєви прав політичних.
З уваги, що посли Тільшер і товариші на сесії Ради державної в роцї 1891-ім внесли проєкт зміни ординації виборчої до Ради державної в напрямі знесеня виборів посередних, а посол Юліян Романчук в перших днях місяця лютого 1893 р. поставив внесенє на збільшенє числа послів до Ради державної з кляси громад сельских [і мало-міских] в Галичинї, — підписані члени громади в ....... прилучають ся до тих-же внесень і упрашають сим:
Висока Палата Послів зволить ухвалити закон о змінї ординації виборчої до Ради державної в тих напрямах, щоби в клясї громад сельских [і мало-міских] заведено тайні вибори безпосередні, як також, щоби в клясї громад сельских [і мало-міских] королївства Галичини збільшено число послів".
Рубрум:
До Високої Палати Послів Ради Державної у Відни
Петиція Членів громади в......
повіта: ........
в справі заведеня безпосередних виборів послів до Ради державної з кляси громад сельских [і мало-міских] і збільшеня числа послів з кляси громад сельских [і мало-міских] в Галичинї.
Поміщений висше текст петиції буде відпечатаний на аркушах і розісланий з нашими політичними часописями, а коли-б ще хто тої петиції потребував, зволить удатись до видїлу "Народної Ради" у Львові. По підписаню петиції належить вислати єї почтою до Відня на руки посла Романчука, голови клюбу руского, або на руки котрого з инших послів, членів руского клюбу.
[Дѣло]
27.02.1893