Вчерашні V-ті з ряду загальні збори "Народної Ради" випали дуже світло, як що-до числа участників так і справ порушених і обговорених в часї дискусії. Участників було до 300 осіб, переважно духовної і світскої интеліґенції, хоч прибули також міщане і селяне навіть з подальших сторін. З послів соймових явили ся на зборах: д-р Окуневскій, д-р Савчак, Заячківскій, Кульчицкій, о. Гаморак і Остапчук. Між гістьми бачили ми кілька пань.
Збори відкрив вступною промовою голова "Нар. Ради" пос. Юл. Романчук, зазначуючи, що як раз минуло 10 лїт, коли то 14 патріотів заснувало "Народну Раду" і видало першу відозву. Подавши короткій начерк розвою товариства за тих 10 лїт, візвав зібраних до відданя чести упокоївшим ся членам товариства в послїдних двох роках.
Предсїдателем зборів вибрали збори посла д-ра Окуневского, а єго заступниками о. Андр. Качалу і Іосифа Гурика. Секретарями були д-р Андр. Чайковскій і Mиx. Струсевич. По патріотичній і одушевляючій промові пос. Окуневского приступлено до порядку дневного. Наступили справозданя секретаря і кaсiєpa, а відтак політичний реферат пос. Романчука.
В рефератї о політичнім положеню руского народу порівнав пос. Романчук наше теперішне положенє з тим перед 10 роками, коли завязувала ся Народна Рада. Результат сего порівнаня був такій, що не можемо говорити о полїпшеню нашої долї як під взглядом політичним так і економічним, бо що-до першого, то страти наші перевисшають всякі здобутки, а що-до другого, то мусимо числити ся з нечуваним доси у нас фактом — еміґрацією. Референт не ставив широких проґрам дїяльности, лиш рад би був, щоби члени Народної Ради, а взглядно загал руского народу, придержувались і виповнили отсі три резолюції:
"Загальний збір Народної Ради у Львові взиває всїх своїх членів а також всїх добре мислячих Русинів, щоби явно і сміло все і всюди визнавали і виковували народну проґраму, а особливо:
1) щоби все і всюди, як в приватнім так і в публичнім житю уживали рускої мови в слові і письмі;
2) щоби заховували безвзглядну солідарність і карність в справах народних, а також щоби солідарно підпирали руских людей і рускі институції, як руских купцїв, ремісників, рускі школи, руску асекурацію, рускі каси задаткові і т. д.;
3) щоби по всїх громадах руских старали ся о добру управу громадску яко підвалину всеї самоуправи."
З дискусії, яка вивязала ся по тім рефератї, зазначимо на разї, що д-р Иван Франко піддав до ухвали резолюції з зазивом до видїлу Народної Ради: щоби устроювано віча по всїх сторонах нашого краю, щоби проваджено докладну евіденцію роботи на провінції і щоби зорґанізовано безплатну оборону правну в справах політичних. — Рівно-ж і инші бесїдники, як о. Негребецкій, о. Танячкевич поставили по кілька резолюцій, взглядно директив для видїлу Народної Ради.
Відтак замітна була промова п. Ярослава Коритовского з Калуша, бо порушив в нїй дві такі справи:
Говорить ся — мовив — тепер о комісіях і слїдствах, які зарядило правительство в справі виборів. Послухайте, як переводило ся слїдство в Калуши. Приїхав зі Львова совітник намістництва. На протоколянтів при переслуханю покликав він комісарів, против котрих піднесено закиди в протестї, а також розсїв ся в бюрі на канапі староста. Можете представити собі, як могли переслухані в присутности тих панів зізнавати правду. Відтак розсилано до того переслуханя завізваня зі староства. Сторонників старости підготовлювано на кілька днїв наперед, а комісарі намавляли до фальшивих зізнань, на що я подав свідків. До деяких підписаних на протестї вислано завізваня в суботу почтою, а треба знати, що переслуханє мало відбути ся в понедїлок. В нашім повітї суть села віддалені і по 8 миль, отже цїкаво, як могли такі виборцї, як з Ясеня або Небилова явити ся на час в старостві? — хиба по дротї телєґрафічнім. Переслухують мене. Підношу факти підкупства, але их не увзглядняють, бо каже совітник, що про се нема згадки в протестї. Водповідаю, що про ті факти я довідав ся пізнїйше. Нїчого не помогло, а совітник рішив справу словами: "Skarż mię pan!" Переслухувано д-ра Куровця про бійки нічні. Один жид за такі бійки був засуджений на 7 днїв арешту. Д-р Куровець подав се до відомости, але чує відповідь від совітника: То nieprawda! "Та як неправда, коли я був при засудї" — каже д-р Куровець. "Nie prawda! бо я дістав реляцію староства, що засуду не було" — рішає совітник. А коли і я жалував ся на ті бійки, почув я відповідь совітника: Nie było to tak strasznie, bo nikogo nie zabito! "Хиба що так — кажу — може бути, що за шість лїт будуть і поубивані." Ось се взорець доходженя, а подаю єго до відомости послів, щоби зробили з того ужиток.
Другу справу порушив п. Коратовскій слїдуючу: Попав ся менї в руку лист, датований 21 жовтня 1892, до одного адвоката з підписом п. Александра Барвіньского. В листї стоїть написано: "Наша ситуація в дечім попсувала ся. Потребуємо поправи. В тій цїли збере ся наш кружок довірочний, на котрім буде і князь Адам. (Голоси: Сапіга!) Прибудьте, а може і вас удасть ся вирвати з тої дїри". — З того письма показує ся, що п. Барвіньскій орґанізував на свою руку кружки, в котрих засїдав кн. Адам. О чім на таких кружках могла вести ся бесїда — чи о справах руских? (Голоси: Нї!) Се найлїпшій доказ, що від таких людей, як п. Барвіньскій, треба нам руками і ногами відгрібати ся.
Другій реферат економічний, а взглядно про еміґрацію вигилосив д-р Іос. Олеськів, в заступстві п. Телишевского, що звинив ся важною причиною від участи в зборах. Референт в приступний спосіб, а заразом і підпертий многими датами і фактами представив невідрадний стан економічний галицкого рільника-хлїбороба. Що-до еміґрації, то подав найважнїйші знамена характеристичні еміґрацій: до Бразилії, до Сполучених держав за зарібками і до Канади на ґрунт. Внесень і резолюцій не ставив. Зібрані винагородили референта оплесками за знамените представленє справи еміґраційної.
По ухваленю резолюцій приступлено до виборів. До нового видїлу Народної Ради вибрані: Юл. Романчук головою, о. Ал. Стефанович, Вас. Нагірний, Ив. Белей, д-р Ив. Франко, д-р Ник. Лагодиньскій і Мих. Струсевич, — заступниками: Ром. Цеглиньскій, о. Ал. Темницкій і Мих. Петрицкій.
Збори закінчили ся о год. 9-тій. Поки що обмежаємо ся на сїм короткім справозданю, а в слїдуючім тиждни подамо обширно зміст промов і хід наради.
Дѣло
31.01.1896