Василь МАХНО

вантажити чужі абетки й мови і розтирати в пучках пальців слово втомитися – й спертись об стіну чужого міста і чужих стосунків
27.06.20 | | Дискурси
Слова, як і мови, народжуються, живуть і зникають. Одне із завдань письменника, якщо взагалі існують завдання, — продовжити своїм письмом життя слів та власної мови, тобто зменшити втрати.
може тому що вдягати їм крила не дозволяв їх пресвітер-кит і тепер вони берег накрили розчепіривши плавники
20.06.20 | | Дискурси
джміль відлетів у джмелиний дім                     –залишивши мене під деревом          при письмі–                     так як я хотів                    
13.06.20 | | Дискурси
...і ми в катерку – моряки з натільними смугами років
30.05.20 | | Дискурси
але самотність прив’язано до руки і ноги до очей – до уст –                    до Гетсиманського саду
16.05.20 | | Дискурси
ми цей дім купили на спілку із кульбабами і кропивою я помітив на дереві білку привітав із новою квартирою
02.05.20 | | Дискурси
трагедія завершується хором і дітовбивстом – а морська вода так вабить синім відблиском сапфіру і те що втрапить в історичну вирву розірваність часів і літочислень
18.04.20 | | Дискурси
порожні вулиці та безіменний міст будинків вздовж каналів каравани безлюддя цьогорічне карнавальне і всім нам –                                       непристойно довгий ніс                          
07.04.20 | | Дискурси
з прохання чашу мимо пронести бо в’їхавши у місто на ослиці всі брами позамикано й світи
21.03.20 | | Дискурси