Василь МАХНО

Про універсалії, що зав’язані на локальному. Про «Вічний календар» Василя Махна
31.08.19 | | Штука
Роман «Вічний календар» вже у видавництві. Три частини, двадцять сім розділів. Про що? Можливо, про річки, які пливуть, куди їм велено.
24.08.19 | | Дискурси
що корона? – важка і тисне капелюх й під дощем не скисне
03.08.19 | | Дискурси
дивишся на два береги — Європи та Азії — які пожовтіли під осінь мабуть від корозії а небо тисне на дервіша яке він тримає рукою
13.07.19 | | Дискурси
задирали голови – а що в головах? коли яхта тримається на словах коли бухту прикрили теплі дощі...
29.06.19 | | Дискурси
Грузія розпочинається зі спротиву. Він непомітний, бо на кінчику язика. Навіть у слові «Тбілісі» – спротив заховався у двох спресованих приголосних «Тб»...
15.06.19 | | Дискурси
яке століття? – я себе питаю коли птахи нічні перелітають а листя виростає із трави
25.05.19 | | Дискурси
поміж земним і небесним кадастром в теплім повітрі висить темний яструб
13.04.19 | | Дискурси
Ключі диких гусей, що летіти паралельно лінії горизонту при заході сонця, виглядали двома тремтливими лініями, які зашнуровували день і ніч.
30.03.19 | | Дискурси
Колись терпкий смак талліннського лікеру зігрівав наші молоді шлунки – і це уважалося щастям. Тепер слухати Пярта – також щастя.
16.03.19 | | Дискурси