Вертепна зірка

 

поміж дверима двох календарів

по снігові що впав поміж дворів

або дощів й кількох біблійних речень

коза і цап – царі – два пастушки

і Смерть з косою з ними навпрошки

й фанерну зірку віддано малечі

 

так хочеться прибитися до гурту

в снігах різдвяних – в синіх кучугурах

читати віршики про Матір і Дитя

на захист стати того Немовляти

і з ангелом царів понамовляти

й наслýхати гулкé серцебиття

 

за нами усіма – за цапом із козою

йде слід у слід акторка із косою

у білім балахоні – хоч-не-хоч

вона учасниця і п’єси і вертепу

її також частують чаєм теплим

і сірий светр – про всяк – під балахон

 

то хтось несе прибиту наспіх зірку

на держаку – веде вперед цю сімку

бо є яскиня в текстах і стихах

не знати ж як усе отам повернеться

коли царів й верблюдів жовта вервиця

наблизиться – як здивування й страх

 

а цей вертеп в снігах застряг діточих

в очах вола – у білій льолі хлопчик

в очах царів – і породілля й син

ослиця, Йосип, пастушки і гості

приїхали та й стали на помості

прийшли – хоча ніхто їх не просив

 

одні прийшли з-над Тигру та Євфрату

зірки навчились в небесах читати

найяскравіша збила їх з путі

й вони пішли звернувши вбік верблюдів

яких привчили на шляхах безлюдних

брести в пісках і пам’ятати дім

 

а цих сімох веде фанерна зірка

й мене кортить до них прийти на спілку

ділити з ними шлях і коляду

іти в снігах по молодому світу

і дивуватись – що й фанерна світить!

як змерзле яблуко в зимовому саду

 

 

 

07.01.2021