Допоки ще не відбулася інавгурація новообраної президентки Маї Санду, прихильники старого проросійського президента Ігоря Додона намагаються протягти якомога більше шкідливих для країни, але корисних для Кремля законів.

Молдова знову пережила урядову кризу. Коаліція проєвропейського блоку ACUM з проросійськими соціалістами розпалася через п’ять місяців після створення.

Суспільне протистояння у Молдові загострюється. Ось уже тиждень республіка живе в умовах фактичного двовладдя. Знову каменем спотикання став так званий «володар Молдови» – місцевий олігарх Влад Плахотнюк.

Ця його заява пролунала в коментарі для російської преси.     «Молдова – нейтральна країна і не ставатиме частиною жодного військового блоку», – заявив президент Республіки Молдова Ігор Додон в інтерв'ю газеті «Известия», опублікованому в четвер, 17 травня. При цьому він запевнив, що нібито покликається на «думку більшості громадян» країни.

Відповідний закон підписав у середу, 10 січня, спікер парламенту республіки Андріан Канду.                                                   Андріан Канду  

Цього разу через небажання Ігоря Додона боротися з російською пропагандою.    

Відповідне рішення щодо соціаліста Ігоря Додона ухвалив у вівторок, 2 січня, Конституційний суд республіки.     Це рішення пов'язане з тим, що минулого тижня глава молдовської держави повторно відхилив запропоновані прем'єр-міністром кандидатури семи членів уряду. Згідно зі законом, він може це зробити тільки один раз. Після цього депутати правлячої партії звернулися до суду.  

Змінити назву державної мови запропонувала група депутатів парламенту республіки.     Таким чином Конституційний суд Молдови дав позитивний висновок щодо законопроекту про внесення в Конституцію поправки про зміну назви державної мови – з молдовської на румунську. Про це у вівторок, 31 жовтня, заявив голова КС Тудор Панциру (Tudor Panțîru).  

Підставою для цього стало те, що Ігор Додон відмовлявся підписувати указ про призначення міністра оборони.     Зволікання з призначенням міністра оборони Молдови стало причиною чергової політичної кризи в країні. Військове відомство втратило керівника ще наприкінці грудня 2016 року. З того часу уряд і президент ніяк не можуть узгодити кандидатуру нового глави Міноборони.  

Депутати повторно ухвалили 12 законопроектів, які відхилив Ігор Додон.