І.   Загал Русинів не має нїякого або дуже слабе має понятє о значіню і дїяльности ц. к. Галицкого товариства господарского. Длятого з нагоди сегорічних зборів Загальної ради товариства господарского позволю собі звернути увагу на цїль, устрій і значінє товариств господарских взагалї, а нашого Галицкого товариства з-окрема.  

виголошенена на 3-ім засїданю сойму дня 7 н. ст. марта для умотивованя внесеня о основанє нової рускої ґімназії.     Високій Сойме!   Внесенє, до котрого умотивованя маю приступити, не появляє ся першій раз в сїй Високій палатї. Було оно ставлене послом Романчуком майже на кождій сесії соймовій, почавши від 1884 року.  

скликане на суботу мин. тиждня пп. Даниловичем, Гарасимовичем і Трильовским, пишуть нам з Снятина в день віча:     Віче розпочало ся сегодня о годинї 10-ій, хоч заповіджене було на годину 8-му, а таке опізненє наступило з тої причини, що аранжери віча надїяли ся приїзду посла Окyневского з Городенки і хотїли вибрати єго провідником віча. Коли-ж д-р Окуневскій не приїхав, то на голову віча вибрано д-ра Даниловича, а на заступника голови господаря Кузика з Карлова.  

Остатніми роками починають у нас чим раз частійше підноситися голоси про будову руского театру.1) Складки на ту ціль збираються на весілях та празниках, а через пару остатніх літ йіздили підчас ферій навіть співацкі групи студентів (в році 1891 було йіх аж дві), що взяли собі за ціль давати концерти в користь будови руского театру. Таким способом, як видно зі справозданя "Просвіти" заряджуючоі тим фондом, призбиралася сума всіх складок з попередних літ до р. 1890 включно 1272 зл. 14 кр. а число се мусіло вирости торічними доходами і складками до 2.000 золотих.

відбулось вчера — а заким подамо загальний хід сего віча, зазначимо вражіня, які оно мусїло викликати у кождого щирого Русина.  

В ч. 4 "Дѣла" з 19 ян. с. р. поміщено на чільнім місці письмо п. Романчука з Відня, де росказано ось що. Хоть рускі посли в Відні раз-у-раз указували центральному правительству на потребу полагодженя рускоі справи і хоть Тафе заявився до ceгo прихильно, як і намістник Бадені в соймі, то се діло не поступало наперед, а то 1) через рішаюче тепер становиско Поляків, при йіх незмінно негаційній політиці супротів Русинів і 2) через теперішню правительственну програму, що відсунула на бік усякі політичні та національні справи. Тож до кінця 1891 р.

Дня 27 н. ст. сїчня відбули ся нарештї загальні збори члені руского института "Дївоче воспиталище" в Перемишли.   Збори отворив о годинї 7-ій вечером короткою безбарвною річію дотеперішний предсїдатель института, д-р Антоневич, при участи 48 членів, котрими майже через половину були члени світскої интеліґенції в Перемишли, проче-ж число становили духовні зі всїх сторін перемискої епархії і крилошане капітули.  

Дуже сумною вістію приходить ся нам нинї подїлити ся з нашими читателями:   Сеї ночи о 2-ій годинї упокоїв cя по довгій а тяжкій недузї в 47-ім роцї житя   Дамян Гладилович   професор руского язика в академічній (рускій) ґімназії у Львові, голова товариства имени Шевченка, член товариств (взглядно і видїлів) "Просвіти", "Народної Ради", "Рускої Бесїди", "Руского товариства педаґоґічного", "Народної Topгoвлї" і других та один з основателїв "Днїстра" і пр.  

У Львові дня 27 н. ст. сїчня 1892.  

Дивну прояву обсервуємо в найновійшім часї: москвофіли і радикали, — ті, що в часї истнованя т. зв. солідарности партий робили, що тілько могли, аби солідарність тую розбивати, тепер на всї заставки чим-раз дужче кричать о потребі солідарности і пускають всякі штучні огнї на заслїпленє здорових очей руского загалу. Зі всего видно, що при нинїшній ситуації им невигідно і види на будучність у них що-раз більше помрачують ся... А серед публики рускої попадають ся такі, що фрази і фаєрверки беруть за щирість, за добру монету. Наївні, наївні!