І.  

Сьвященик села Ц. стрітив на дорозї свого парохіянина, виборця, Гната Воробця, що мав вибирати посла до сойму, поздоро­вивши ся, почав з ним розмову: — Щож там, Гнате? будемо голосувати? — А будемо, прошу отця духовного, бу­демо, а-якже! Чому би не голосувати? Як го­лосувати, то голосувати! — Але на нашого кандидата!

Ювілейний виклад Д-РА СМАЛЬ СТОЦЬКОГО.   Початки лїтературної діяльности д-ра Івана Франка падуть саме в пору, коли питанє: чи жи­ти, чи згинути нашій нациї, поставлене було так грізно, як нїколи доси в цїлій істориї укр. народу.

(Надіслана статя).   Стало ся, як ждало ся і як у такій пова­жній для вас хвилї мало стати ся, наші най­висші духовні Достойники в краю забрали голос і промовили до свого народу, а промо­вили так, як на підставі спільної наради повинні були промовити і, як инакше не можна було промовити.

(Замітки про передовицю „Діла“ в 106. ч.) _____ _____  

Андрей Шептицкий Божого Милостію і Сьвятого Апостольского Престола Благословенієм Галицкий Митропо­лит, Архіепископ Львівский, Епископ Каменця Подільского Константин Чехович Божою Милостію і Сьвятого Апостольского Престола Благословенієм Епископ Перемиский, Самбірский і Сяноцкий Григорій Хомишин Божою Милостію і Сьвятого Апостольского Престола Благословенієм Епископ Станисла­вівский Всеч. Духовеньству і вірним наших єпархій мир о Господї і Архієрейске Благословеніє.

Під заголовком „Австро-Угорщина і історична місия Росиї" появилась у віденськім двотижневику "Oesterreichische Rundschau" статя Austriacus-a. Оден з прихильників нашої часописи, побачивши журнал на каварнянім столї і прочитавши лише деякі уступи статї (як се звичайно робить ся в каварни), донїс нам про неї, зазначуючи між иншим, що вона написана з незвичайно "як на Нїмця" "докладною знайомістю ро­сийської, української й польської бувальщини" і т. д. Ми надрукували ту похвальну оцїнку нашого інформа­тора і заповіли, що в найблизшім часї подамо цїлу статю.

(Михайло Яцків: "Смерть Бога". Нариси і новелї. — "Новітня Біблїотека", випуск 13—14).  

III. Пануюча серед польської суспільности росийська ориєнтация оставила свої слїди і на твореню східногалицьких сїльських мандатів.

ІІ. Тенденция скривдженя нас при нагодї у­хвалюваня виборчої ординациї являє ся наглядно при подїлї виборчих округів в сїльській куриї. Поминувши факт, що наше сїльське населенє о­держало відносно за мало мандатів (45 на 99), сама конструкция виборчих округів в сїй куриї, проєктована всепольським видїлом краєвим і ре­ферентом ґрафом Г. Баденїєм є того рода, що петрифікує на довгі часи панованє польської шляхти в Східній Галичинї утворенєм двоманда­тових мішаних (українсько-польських) округів числом 17 на загальну цифру проєктованих 21 польських сїльських мандатів.