Лист

Андрей Шептицкий

Божого Милостію і Сьвятого Апостольского Престола Благословенієм Галицкий Митропо­лит, Архіепископ Львівский, Епископ Каменця Подільского

Константин Чехович

Божою Милостію і Сьвятого Апостольского Престола Благословенієм Епископ Перемиский, Самбірский і Сяноцкий

Григорій Хомишин

Божою Милостію і Сьвятого Апостольского Престола Благословенієм Епископ Станисла­вівский

Всеч. Духовеньству і вірним наших єпархій мир о Господї і Архієрейске Благословеніє.

Настали важні часи для народного на­шого житя. Реформа виборчого права надасть — як надїємо ся — широким масам нашого селяньства і всїм верствам нашої суспільности безпосередну участь в уставодавчій працї краю.

Справи натури чисто полїтичної лиша­ємо провідникам і представителям народної полїтики. — Не можемо однак бути обоятни­ми на питанє, як новий устрій краєвої орди­нациї виборчої вплине на моральність на­шого народа і як в тім устрою будуть за­безпечені засади католицкої віри, якої ми і представниками і сторожами ; не можемо проте поминути сеї важної епоки нашого на­родного розвою без висказаня не так осо­бистого суду о справах і особистих наших бажань, як радше того суду і тих бажань, які нам піддає і віра, яку проповідаємо і душ­пастирский наш обовязок. Длятого як перед виборами в 1907 і при кождій важнїйшій нагодї відзиваєм ся і днесь разом солїдарно до Вас.

В першім рядї мусимо з натиском ствер­дити і піднести, що справа виборчої орди­нациї мусить бути оперта на справедливости. Нема і не може бути важнїйшої засади. Як довго та засада не в стисло переведена, так довго не може бути ладу в краю. Найменша несправедливість в устрою суспільнім з при­роди річи потягає за собою невдоволенє, дає нагоду до виборчих надужить, які лиш псу­ють людий і піддержують огонь братоубійчої ненависти, сеї правдивої зарази житя хри­стияньского.

Другим жаданєм християньскої науки, є такий устрій, в якім по можности були би цїлковито усунені всякі ошуканьства, нелє­ґальности і підкупства.

Всякий християньский лад по селах і мі­стах буває що кілька лїт розбиваний нацио­нальною і партийною боротьбою, в якій без згляду на Божий закон, противникови краде­ся і фалшує голоси, ошукує ся виборцїв або неправними способами спинює ся їх від вико­наня виборчого права. Є річию наших за­ступників в Соймі і парляментї старати ся перевести ординацию, в якій такого рода легковаженє християньских засад стало би неможливе, або було бодай легко вислїджене і строго каране. Є рівнож обовязком краєво­го правительства завести і удержувати лад, щоби оба народи у себе і між собою могли мирно по христняньски жити. Надїємо ся, що краєве правительство буде так поступати без­сторонно і дбати о правний порядок в часї виборів і поза тим часом.

Великою заслугою і нашої і польскої соймової і парламентарної репрезентациї буде обдумати таке сформулованє виборчих прав, такий подїл чи мандатів чи округів, щоби по змозї було виключене і перекупство.

Нашим і Ваших безпосередних душпа­стирів обовязком єсть так вчити вірних, так приготовувати їх до виборів, щоби перекуп­ство, всякі погрози і насильства були за­гальними мнїнями осуджені і карані як прав­диві суспільні злочини. Бо без сумнїву про­даванє своїх пересьвідчень за гроші, накиду­ванє їх силою, або уляганє насильству є браком характеру і чести, а єсть часто і тяж­ким гріхом.

Цїлим серцем бажаємо щирої згоди обох народів. Ми увірені, що наколи вдасть ся перевести угоду заключену в попереднім сой­мі, стане ся она; підставою мирного пожитя і на будучність.

Вже задовго тревають борби поміж нами. Роздїлені несправедливостию і ненависию братя витягають взаїмно до себе руку і збли­жують ся до згоди. Дай то Боже, щоби сьвя­те дїло мира поміж братьми чимскорше здїй­снило ся.

Не входимо в судженє о справах, які відносять ся до польскої суспільности і не дотикають самої руско-польскої угоди, вира­жаємо однак надїю, що представителї поль­ского народа знайдуть на те спосіб, щоби і додержати даного слова, і ненаразити на не­безпеку католицкої віри і Церкви в польскім народї.

З радостию і натиском підносимо факт лучности нашої з народом. Нїякий голос не відозвав ся, якийби був нарушив сю гармо­нїю. Лиш ті, що суть ворогами католицкої Церкви і народа, і все працюють над тим, що може принести єму шкоду, противлять ся дїлу помиреня і хотїли би не допустити до дїла справедливости, яким має бути проєкто­вана устава ; на боцї зістали люди, для яких пересьвідченєм і народним добром є розказ з закордону.

Промовляючи днесь в справі виборчої реформи можемо на певно числити, що в їх рядах не знайде ся жаден добрий христи­янин.

Стоячи всї солїдарно під прапором сьв. католицкої Церкви і сьв. Унїї нашої Церкви з Римским Престолом, під прапором досмерт­ної вірности для нашого Монарха, і добра народа, якого ми душпастирями, можемо бути певні, що наш нарід буде добре ужива­ти виборчих прав, яких для него надїємо ся. Наш нарід занадто привязаний до своєї віри, Духовеньство за много має впливу, щоби ми мали бояти ся злих наслїдків для Церкви з розширеня на нарід виборчого права. Можемо з него цїлим серцем тїшити ся, бо ми певні, що коли в уставодавчих тїлах прийде на дневний порядок справа безпосередно звяза­на з добром Церкви або віри, наші посли і з власного пересьвідченя і з мандату виборцїв будуть боронити і Церкви і віри.

Хиба винятково знайде ся посол, який хотїв би іти в розріз з християньскими пе­ресьвідченями своїх виборцїв і впроваджува­ти поміж нас релїгійні роздори і ненависти, яких Богу дякувати у нас нема.

Ті, яких релїґією чи суєвірєм була слї­па ненависть до сьвященьства і які уважали за першу мету своєї праці відібрати нашому народови віру, не даючи єму в заміну нїчо­го, тратять у народа всякий вплив. І все так буде. Посли, які забули би, що вибрав їх хри­стияньский, католицкий нарід, і в справі ві­ри або Церкви йшли би чи в парляментї чи в соймі проти того, що весь нарід уважає за своє найвисше добро, зірвали би з народом, зриваючи з єго найсьвятїйшими засадами і мусїли би зречи ся всякого впливу і охоти старати ся другий раз о мандат.

Такі наші засади, бажаня і надії. Не сумнїваємо ся, що і духовеньство і нарід бу­де в них одно з нами.

Найблизші вибори будуть доказом сего твердженя.

Звертаємо ся проте до вас всїх тим сло­вом заохоти: Уживайте чесно і по християнь­ски горожаньского права, яке тепер маєте. Не давайте ся ошукувати, не давайте ся пе­рекупити грішми або пиятикою, памятайте, що продати своє пересьвідченє є дїлом не­чесним. При вічах, нарадах і передвиборчих аґітациях стережіть ся всего, що могло би бути противним державним законам. Будьте осторожні ; стережіть ся обмови і клевети, майте до всїх любов, але свого держіть ся. Тримайте ся разом, віддавайте голоси на до­брих і сьвідомих християн, які би уміли ви­брати послом найлїпшого кандидата. Виби­райте на правиборцїв найчеснїйших, найбіль­ше характерних людий в селї. Не дайте собі нїкого накинути, самі власним розумом і со­вістию рішайте кого вибирати.

Потреба нам таких послів, які би уміли в соймі боронити справ Церкви і народа. По­треба нам таких, які звали би, о що і як старати ся для наших хлїборобів, для учите­лїв і молодїжи, для духовеньства і міщань­ства і всїх прочих верств нашої суспільно­сти, для культурного і економічного єї двиг­неня.

То справа важна, приступайте до неї в імя Боже, з усильною і покірною просьбою Боже благословенє. Най Божа благодать буде з Вами Амінь.
Благословленє Наше над вашими селами і містами. В Імя Отца і Сина і сьв. Духа.

Львів, зі спільної наради 29. мая 1913.

† Андрей

Митрополит

† Константин

Епископ

† Григорій

Епископ

Поручаємо докладно і в цїлости перечи­тати сей лист народови в найблизшу недїлю і після потреби пригадувати і пояснювати на­уки в нїм поміщені.