Свого часу він написав «Українсько-російський словник» (збірка віршів) і заявив про себе, як про одно з найцікавіших молодих поетів українського Сходу. Народився, мешкає і працює на металургійному заводі в Макіївці Донецької області. Крім того є засновником Донецького Слему. Учасник великої кількості мистецьких заходів по всій Україні. Цьогоріч вийшла перша прозова книжка автора «Десять слів про Вітчизну», яка, в свою чергу, запозиціонувала його як одного з найцікавіших молодих прозаїків.

  Нещодавно в Івано-Франківську відбулася презентація книжки «Євромайдан. Хроніка відчуттів». Це перше видання такої тематики, але не комплексне дослідження, а польові враження. Саме вони є цінними, бо писалися не після того, як вже склалася цілісна картина, але під час. Як бувають коментарі на полях книжки, так це коментарі на полях історії. Їх робили, починаючи з кінця листопада минулого року і до кінця лютого 2014 (до моменту усунення Януковича) Тарас Прохасько, Іван Ципердюк, Юрій Андрухович, Сергій Жадан та Юрій Винничук.  

  «Пісні про любов і вічність» – нова книжка відомого письменника Любка Дереша. Про неї, а також про мандри, віднайдення письменницького призначення, пошуки щастя та повернення додому далі. Любко Дереш: Треба спитати себе, де я той, що придумав щось про себе, а де я той справжній, що може розквітнути?    

  Нещодавно вийшла книжка молодої авторки Люби-Параскевії Стринадюк «У нас, гуцулів…». Письменниця родом із Верховинщини Івано-Франківської області, але навчається і працює у Львові. Перекладає і танцює. У розмові з письменницею – про її творчість та інші хороші заняття.    

  Нещодавно в українській літературі зринула тема «гопоти» і «гопізму». Цікавим її виявом є антологія вітчизняної прози про гопніків «Гопак». До книжки увійшли оповідання десяти письменників різних поколінь. Андрій Кокотюха, Павло Коробчук, Мирослав Лаюк та інші – кожен по-своєму представив тему через художній текст. Один з найцікавіших творів антології – оповідання Юрія Андруховича «Гідність короля, або Фелікс». Вашій увазі міркування письменника довкола даної теми.  

(підготував Василь Карп’юк)   Шостий герой циклу «Пси святого Луки» – Михайло Вітушинський. Один з перших, хто спричинився до славнозвісного бієнале «Імпреза». Один з перших, хто побачив світове мистецтво, показав своє мистецтво світові і привіз світове мистецтво до Франківська. В розмові художника Мирослава Яремака з Михайлом Вітушинським про задушливі ‘80-ті й не тільки…    

Свята приходять і проходять, але спогад про них лишається. Правда, не завше, бо нині далеко не кожна господиня дотримується давніх традицій, і не кожна достеменно знає, що і для чого робилося? У цьому сенсі особливим є гуцульське Різдво з його автентичнеими обрядами і віруваннями. Про них і піде мова у розмові Василя Карп'юка із відомою письменницею та перекладачкою Галиною Петросаняк – уродженкою села Черемошна Верховинського району Івано-Франківської області.    

 

 

Може, критики якраз і треба навчати. Бо, наприклад, літературні курси — добре, але всі говоримо, що людина з талантом народжується, і лише як він є, то є відповідне вираження. А от вміти оцінити — означає мати певний рівень, величезну базу знання всіляких інших творінь, для того щоб могти порівнювати і зіставляти. Здається, це й мав на меті Всеукраїнський фестиваль «Контекст-2», який відбувся 11–15 вересня в межах 20-го Форуму видавців у Львові з підзаголовком «Школа літературної критики і книжкової журналістики».