Можна сперечатися: 25 років – це багато чи мало? Для історії досить малий відрізок, але для людського життя – поважна цифра, чверть століття.     Українці Вільнюса та їхні гості зібралися 9 листопада в Будинку національних меншин, щоби згадати саме ці дні 25 років тому, адже 8 грудня 1988 року при Литовському фонді культури створили Громаду українців Вільнюсу. 2 лютого 1989-го її зареєструвала міська адміністрація.  

Чому Україні життєво необхідно якнайглибше інтегруватися з Європейською Унією? Передовсім – для ефективної боротьби з корупцією. Без європейського чинника Україні, котра міцно зачепилася на самому дні списку країн за Індексом сприйняття корупції, який щороку формує міжнародна організація з боротьби з корупцією та дослідження питань корупції у світі Transparency International, не має ні найменшого шансу на просування догори.    

Наслідки Вільнюського саміту Східного партнерства з певних міркувань можна назвати перемогою Кремля. Бо, якщо винести за дужки шизофренічну поведінку українського керівництва в питанні зовнішньополітичної орієнтації, то й дійсно, саме шалений російський тиск врешті-решт змусив Київ відмовитися від підписання. Але перемога ця принесе Росії значно більше проблем, ніж бонусів.    

Якщо у сусідів Росії існувала ілюзія, що з відставкою Геннадія Онищенка з посади головного санітарного лікаря РФ припиняться й експортно-митні війни, то тепер вона остаточно розвіялася. Москва не лише не припинила ті «бойові дії», які вже вела, але й планує розширити фронт протистояння. Незабаром на експортні санкції може наразитися й Польща.    

Будапешт без заперечень є туристичною Меккою. Але вондночас місто дає прихисток 10 тисячам безпритульним. Чи радше можна сказати «давало». Тепер ситуація докорінно змінилася.     Попри масові протести, Будапештська міська рада вирішила створити величезні зони в центрі міста, куди безхатченкам вхід суворо заборонений. Зони передовсім створено навколо об’єктів, які входять до світової історичної спадщини.  

У державі з назвою Ботнія спалахують народні хвилювання, спричинені соціально-економічною кризою. Керівництво держави, яка звикла поводитися аґресивно на міжнародній арені, не знаходить нічого кращого для вгамування населення, як вдатися до пошуку зовнішнього ворога. Серед держав-сусідів вона обирає найменшу — Естонію — й оголошує її національним ворогом. Ботнія виставляє Таллінну територіальні претензії, а згодом вдається до прямої інвазії. Так виглядає сценарій найбільших за останні сім років навчань НАТО — Steadfast Jazz 2013.  

Бухарест чимраз гучніше висловлює бажання вступити до Шенґенської зони.  Але попри те, що у складі Європейської Унії Румунія перебуває вже шість років, її шанси потрапити й до зони спільного кордону поки що невеликі. В брюссельських кулуарах почастішали нарікання: мовляв, зарано прийняли румунів до європейської родини.  

Дочасні вибори Палати Депутатів чеського парламенту замість того, аби прояснити політичні справи республіки, ще більше їх заплутали. Хто формуватиме уряд? Чи можлива коаліція взагалі? Чи не виникне потреба у ще одних дочасних виборах? Місцеві політологи можуть лише ворожити на кавових фусах.    

Президентські вибори в Грузії, які відбулися 27 жовтня, поставили остаточну крапку у славетній Революції троянд. Відтепер всіх ентузіастів «трояндівських» ідей еліміновано з влади. Залишилося репресувати самі ідеї.    

Історія з 15-літньою циганкою перетворилася для президента Франції на жахливий сон. Франсуа Олланд потрапив у пастку власних політичних гасел. Він втрачає авторитет у своїй Соціалістичній партії. Опозиція зловтішається.