Ідея дострокових виборів до Верховної Ради втрачає свій початковий імпульс. Із вимоги Майдану (чи навіть краще сказати «вимоги часу») вона перетворюється на щось, покликане переформатувати політичний уклад під певні обличчя. Відтепер перспективу дочасних виборів ототожнюють насамперед із майбутнім президентом. У цьому підході криється пастка. Якщо ідею дострокових виборів завести у площину з’ясування політичних взаємин, то невдовзі вона вичахне. Нова Верховна Рада потрібна суспільству, а не політикам.  

«Українську історію треба читати з бромом», – це чи не найвідоміший вислів Володимира Винниченка. І саме на цю цитату посилається історик Ярослав Грицак, коли говорить із «Z» про українську націю як втілення образу жертви. «Але цей образ є радше самоідентифікацією, аніж реальним станом справ, – каже професор Грицак. – У соціологічних опитуваннях українці кажуть, що ніхто більше не страждав в історії за них, навіть євреї».

Іще місяць тому видавалося, що чекати 25 травня – надміру довго. Зсередини гриз сумнів: чи вдасться довести кампанію до кінця? Якийсь час Україну вели до роздоріжжя, коли вона мала вибирати, чи вводити військовий стан і зривати виборчу кампанію, чи залишатися на хиткій платформі й терпіти дошкульні випадки з боку ворогів, очікуючи вирішального дня. Але вибори відбулися. Недільного дня на більшості виборчих дільниць панувала направду святкова атмосфера – хто голосував, той зрозуміє. Але щойно виборці увійшли у смак «свята демократії», свято завершилося першим туром.

Вибори пройшли тихо і десь по-домашньому. Війна тепер покаже, хто в хаті господар.   Шоколад тижня  

Українська влада ініціювала процес заборони Комуністичної партії. Таким чином, партія серпів і молотів вдруге в історії Незалежної України може опинитися у «чорному списку». В 1991 році її забороняли за участь у ДКНС, а цього разу можуть покарати за сепаратизм і підривання суверенітету України. Правоохоронні органи назбирали достатньо матеріалу для кримінальних справ і всіляких адміністративних покарань – аж до найбільш суворого. Питання в політичній волі керівництва державою.

Виглядає на те, що так званий феномен ВО «Свобода» вичерпав себе – партія-відкриття минулої парламетської кампанії (листопад 2012 року) невпинно втрачає підтримку суспільства. Це чітко демонструють як соціологічні опитування, так і суспільне сприйняття цієї партії у її базових регіонах – Львові, Івано-Франківську та Тернополі. 

Загострення подій на сході змушує уважніше поставитися до політично-географічних означень. Наприклад, народні депутати від Партії реґіонів полюблять вживати термін «юго-восток»; активний проросійський діяч Олег Царьов навіть заснував однойменний політичний рух. Насправді цілісної політичної категорії «південного сходу» не існує. Це підтверджується і рівнем підтримки сепаратистських акцій на місцях, і засвідченим соціологами ставленням мешканців до зовнішньополітичного вектора держави чи травневих президентських виборів.  

Політичний небіжчик Віктор Ющенко любив за ситих часів провадити якісь безглузді «круглі столи», де говорилося про поговорити. Тепер у країні війна, але брак розуму далі лізе зі всіх шпар.   Столи тижня  

…Кілька днів по тому, як скандальний референдум відбувся у Криму, сепаратисти взяли під контроль більшість українських військових частин півострова. Тоді на території АРК діяли вже «відверті» солдати російської армії, які не приховували власних шевронів і не шукали еківоків кшталту «ввічливих людей». Навіть легенда від Володимира Путіна стверджує, що «государ» до останнього вагався, чи відправляти в Крим свої військові сили, але зважив, що вони таки мусять пильнувати спокій нелегітимного референдуму.  

Рік у рік назбирується в Україні чимало неадекватних створінь, яким непереборно хочеться зіпсувати гарний весняний день 9 травня маханням кулаками і биттям писків. Цього року в сценарії з'явилися автомати і бронетехніка. І зовсім не на параді.   Дата тижня