Великим челенджем для нашого суспільства є плекання солідарного мислення, донесення до якомога ширшої кількості людей, що все залежить від спільного погляду.
Про те, як закінчується те, що починається добре, вже всі знають, але все ж хочеться вірити в добро, яке закохає зло. Або просто виведе то зло кудись і здасть на аналізи.
Точкою відліку можуть стати скляні будинки початку ХХ віку або листівка з дівчинкою, яка читає книжку, а не більшовицьке "наступила пора тщательной обработки человека".
З надією на світле майбутнє добре засинати, бо завтра вранці небо не буде запльоване хмарами, а чугайстри укладуть мирну угоду з мавками. І головна надія полягає в тому, що завтра буде.
Щоб добре заховати голку, її не треба пхати в копицю сіна, ефективніше кинути в купу таких самих голок. Цей принцип досконало опанували вітчизняні політики і никають скандали в копицях скандалів. Огляд подій тижня в Україні.
"Повітря Берліну особливо свіже, легке... Правду кажуть, що це місто свободи! Але мені здавалося, що я вже заробив багато грошей, і вирішив повертатися в Україну".
Персоніфікація країни через жіночий образ не є чимось дивним. Так само є стандартним сюжет про ренегатство через любов до “чужинки”. Чайковський використав обидва.
Пацієнти і лікарі змушені домовлятися. Втім, це призводить до конфліктів, бо не відповідає жодному з принципів, якими могла б керуватися сучасна медицина
