У постіндустріальному суспільстві Еклезіаст і Уроборос мали б сказати "а ми то вже казали". Але не говорять, бо далі буде така сама постмодернова марнота. Огляд подій тижня в Україні.
Штука тижня
Юлія Володимирівна Тимошенко нібито роздавала тисячу гривень тим, хто втратив свої кревно зароблені гроші в радянському "Ощадбанку", бо була філантропкою, альтруїсткою і прагнула покращити свій імідж у статусі прем'єрки, аби стати президенткою. Петро Олексійович Порошенко також нібито роздавав тисячу гривень просто малозабезпеченим на Одещині, Дніпропетровщині etc напередодні виборів 2019-го року, бо був філантропом, альтруїстом і мав надію стати двічі президентом. Володимир Олександрович Зеленський філантропом і альтруїстом є апріорі, тому свою тисячу він пропонує двічі вакцинованим громадянам просто через любов до мистецтва.
"Кошти у розмірі однієї тисячі гривень будуть виплачені на віртуальні платіжні картки через додаток "Дія". Їх можна витратити на придбання квитків у кінотеатри, театри, на концерти, на заняття спортом та подорожі Україною потягом або літаком. Приблизно 6000 суб'єктів бізнесу в усій країні зможуть взяти участь у цій програмі", — сказав чинний президент.
Не вичавивши з себе акторської сутності, Зеленський пообіцяв, що його ініціатива запрацює з 19 грудня. Новітня інкарнація Святого Миколая планує, що віртуальну тисячу "на театри і мандрівки" будуть видавати із загального фонду державного бюджету через Фонд підтримки підприємництва. І ніякими податками та державна допомога зубожіловакцинованим не обкладатиметься.
Зі "штукою" у додатку "Дія" Зеленський потрапляє в ситуацію win-win (у будь-якому разі у виграші), бо вакцинованим бабусям в Тельбухові чи Чортомлику використати ті кошти на відвідини PinchukArtCentre — найнеобхідніша інвестиція у своє майбутнє. Дідусі ж зможуть політати з Черлян або Вапнярки у той же Тельбухів. А якщо не вдасться, то на 14 лютого (День святого Валентина) Зеленський ще щось придумає. Головне, щоб до того часу пандемія ще не скацапіла.
Гейт тижня
Кожен український президент мав свій скандал, після якого гаранти конституцій в цивілізованих країнах беруть ровери і крутять педалями в сторону написання мемуарів. Попри те Кравчук з "Бласко" і "хатинкою в Швейцарії", Кучма з плівками Мельниченка, Ющенко як соліст кордебалету довкола себе, Порошенко зі свинарчуками залізати на велосипед не стали (з Януковичем інша історія, про яку в порядних товариствах не говорять). Зеленський сів на ровер ще в ролі Голобородька — і так на ньому й катається.
Історія з ПВК "Вагнер" в українському контексті почалася ще 2018 року, і якщо хтось скаже про те, що знає, коли вона закінчиться, то він каже неправду. На сучасному етапі вже зрозуміло, що — як казав один кульгавий кіногерой, "брешуть усі" — Офісу президента варто змінити персонажів, які поклали на себе функцію відмазувати владу. Бо коли радник голови Офісу президента Олексій Арестович говорить про провалену акцію: "Не можна говорити, що вона проводиться. Не можна говорити, що вона не проводиться. Можливо, і президент, і глава офісу захищали національні інтереси України і, зокрема, тих осіб, які виконували завдання розвідки і виконують у РФ і Білорусі", — то закрадається сумнів, що на вулиці Банковій засіла найгірша каста двійкарів — двійкарів, які не вміють брехати, але вірять у власну брехню.
Відставка тижня
Голова Фонду державного майна України — постать легендарна, десь як Олекса Довбуш, який у багатих забирав, а бідним віддавав, але залишив по собі купу скарбів, які вже чверть тисячоліття шукають і бідні, і багаті. Діяльність Юрія Єханурова, Володимира Ланового, Олександра Бондаря і, ясна річ, Михайла Чечетова та Валентини Семенюк-Самсоненко будуть вивчати історики від економіки та юристи з психологами.
Мабуть, аби не бути бідним родичем у цій плеяді, помітний у інформаційному просторі тільки періодичною цікавістю до його особи ГПУ та НАБУ та тим, що Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав його прикладом успішної боротьби з корупцією в Україні, найсвіжіший шеф ФДМ Дмитро Сенниченко заявив про відставку за власним бажанням. Своє рішення Дмитро Володимирович супроводив незрозумілою фразою: "Відставка — моє особисте бажання та мої плани".
Сенниченко повідомив, що працювати на посаді голови ФДМУ планував не більше двох років і свого слова дотримав (прийшов на пост у вересні 2019-го, захотів піти у листопаді 2021-го — все по арифметиці), а справи про готель"Дніпро" чи "Електроважмаш" забудуться, як приватизація від Єханурова чи похід у президенти Ланового. Щоби пам'ятати голів ФДМУ, треба вистрибувати з 14-го поверху, як Чечетов, чи використовувати мисливську рушницю не за призначенням, як Семенюк-Самсоненко.
Фрік тижня
Служба безпеки України вкотре підтвердила, що є найкращим іміджмейкером у нашій державі. Про існування Остапа Стахіва знали б "досліджувачі калу" (без ідіом від Подерв'янського знову ніяк не виходить) і читачі звітів від поліції, коли вже зовсім нема про що звітувати. Якби не СБУ. Завдяки спецслужбі всі, хто мають очі, вуха чи на своє горе знайомі зі здобутками Кирила і Мефодія, взнали, що Стахів стоїть на чолі антиукраїнської мережі, яка під "антивакцинаторськими" гаслами намагалася дестабілізувати суспільно-політичну ситуацію в державі, а їхні дії координували російські куратори.
Кумедну істоту "запакували" на два місяці, і тепер боротися з вакцинацією буде важче, ще важче буде робити переворот в Україні. Хоча за спробу розстріляти з міно- і кулеметів колись СБУ так само обмежувала волю такій собі Наді Савченко, але це не завадило їй пересуватися та, до речі, бештати вакцину від коронавірусу. Знайти одне одного десь за ґратами Остап і Надія не зможуть. Хоча якби ідеї СБУ пішли в цьому напрямі, могло б вийти цікаво.
22.11.2021