Тернопільський "Файне місто" знов породив гучний скандал. Якщо ви думаєте, що Галичина вибухнула обуренням через російську музику, що звучала в найукраїнськішому зі всіх українських міст, то ви не знаєте галичан. Фестиваль звинуватили в образі релігійних почуттів православних християн греко-католицької конфесії через виступ польського гурту Batushka з наругами над християнськими символами. Невідомо, скільки правовірних вірян бачили наругу на свої очі чи чули своїми вухами, але соцмережі спроможні на чуда – і пости про святотатство з'явилися у стрічці кожного парохіянина. Фантазія ліквідовувала дефіцит інформації, і паління опудала російської попси уявлялося спаленням хреста, а, може, і Христа.
В результаті це все перетворилось на нечуваний срач, в процесі якого пародія на російське православ'я обернулося апофеозом сатанізму. Церква звинувачувала фестиваль в пропаганді безбожницької ідеології і блюзнірстві (в дужках зазначу, що варварське знищення розписів з образами Христа і святих у церкві Церква блюзнірством не ввважала), Церкву звинувачували у відсталості та апокаліптичності. Це спочатку – а потім звинувачували всі всіх у всьому. Крім російськості. Російська музика на фестивалі, яку не спромоглася зупинити Служба держбезпеки, виявилася винесеною за дужки.
А як на мене, наявність російських гуртів, які приїхали на запрошення організаторів фестивалю "Файне місто", була в рази важливішою проблемою. І мене неабияк дивує те, що Церква вирішила доцільнішим звинувачувати у сатанізмі людей, які взагалі поняття не мають про цей культ, не кажучи вже про те, щоб йти війною проти Бога чи християнства. Не знаю, як вас, віряни, але мене щупальця Росії на Галичині лякають на порядок більше, ніж сатана. Не мені вказувати Церкві, як комунікувати з вірними і невірними, але я би гірше не потрафила. Її не хвилює, що на виступи російських музик знайшлись охочі прийти гурми люду. Ні, треба перейматись виступами польської групи, яка використовує православні хрести і символіку московського патріархату. Виходить парадоксальна ситуація: захистимо УГКЦ від наруги над російським православ’ям. Чи ж відтепер стьоб над московським Кірілом буде теж розглядатися як наруга на християнством? Бо це якийсь тест Роршаха, їй-богу: в спаленні опудала російської попси, від каркасу якого на знимки потрапило щось, що нагадує хрест, побачити саме спалення хреста – це діагноз.
За сухим залишком, ці всі дії нашої Церкви та її вірян виглядають як спроба захистити російське, а не християнське, вибачте за правду. І такі істеричні обурення нібито розгулом сатанізму на фестивалі в результаті замість того, щоб захистити християн від російщення, особисто мене, греко-католичку, як і іншу молодь, радше дистанціюють від Церкви, аніж заохочують її захищати. Бо для мене зросійщення Галичини є в рази болючішим явищем. Нині галицьке весілля (наше, не освободителів) без жодної української пісні – доконаний факт. У львівських караоке-клубах молодь здебільшого завиває ("этот стон у них песней зовётся", писав російський поет) під акомпанементи російського шансону, Іріни Алєгрової, Валерія Меладзе чи як їх там. Пройдіться вночі в п’ятницю львівськими вуличками, зайдіть на Простір Синагог і послухайте, скільки російської попси та репу звучить з колонок пересічних львів’ян. Між іншим, про Простір Синагог: вам не здається обурливим, що там, де треба було б вшановувати пам’ять про Шоа, молодь тепер бухає, курить косяки, розважається? Чому ми не хочемо захищати це місце від святотатства?
Повертаючись до скандалу навколо "Файного міста", цілком солідаризуюся зі словами о. Назарія Заторського з цього приводу:
«Врешті, є один головний позитивний висновок, який я зробив із усього цього: наше суспільство й надалі знаходиться в християнській системі координат, оскільки і мистецькі заходи, і музичні гурти як чутлива стрілка компаса показують, які наративи превалюють. Тому використання християнської естетики та символіки і на фестивалі "Файне місто" загалом, і гуртом "Батюшка" зокрема, показують, що ми наразі досі знаходимося у християнській системі координат, інакше їх би не використовували як матеріял і засіб для провокації чи епатажу, а це не може не тішити. Плакати доведеться тоді, коли замість них на сцені будуть язичницькі чи буддистські символи, бо це означатиме, що наше суспільство перестало відповідати на християнські символи як подразники та сигнали, себто чи то збайдужіло до них, чи, що гірше, перестало їх сприймати та розуміти. Ось це буде першим і головним сигналом тривоги та ознакою того, що тон суспільству почали задавати інші релігії чи безвір’я, а знакова система, система визначальних символів, помінялася. На Заході цей тренд уже набирає обертів, тому для мене творчість і естетика гурту "Батюшка" це радше позитивний сигнал надії, ніж привід для тривоги».
Тому дуже закликаю ображених вірян заспокоїтись та зрозуміти, що проблема в зовсім іншому, небезпека наближається зі сторони Сходу, а не польських гуртів. Невже ми не можемо знайти компроміс? Невже так принципово йти війною одне проти одного і чубитись поміж собою через підліткові забави? Чому так важко згадати про любов до ближнього, прийняти ближнього? Чому ми так хочемо роз’єднюватись і будувати стіни між собою замість того, щоб об’єднуватись проти більш небезпечного ворога, який вже окупував частину територій нашої країни?
Зрозумійте, Галичина і так нікуди не дінеться від християнства. Я знаю не одного, як хтось каже, сатаніста, який при зустрічі з друзями вітається «Слава Ісу!», і всі бачать, що саме Різдво та Великдень є найважливішими святами для кожного з нас, і всі напам’ять знають Отче Наш. Тому навіщо налаштовувати молодь проти себе без ніякої серйозної потреби? Чому гіперболізоване трактування подій фестивалю обурює більше, ніж перспектива того, що невдовзі схожі події можуть бути начисто зросійщеними?
Я не можу цього збагнути, але дуже надіюсь, що здоровий глузд візьме гору в цьому конфлікті, і ми згадаємо, хто наш справжній та дуже реальний ворог.
06.08.2021