штука колонка перша
У 2018 році у «Видавництві Старого Лева» зі своєю першою книжкою, збіркою короткої прози «Нестримна сила води», дебютував молодий автор — Маркіян Прохасько.
Свою книгу син відомого українського письменника Тараса Прохаська презентуватиме у дев'яти містах країни. Тур розпочався у Львові в книгарні «Є», де автор разом із модераторкою поетесою Галиною Крук говорили про місто як найвищий вияв людської цивілізації, а також про те, яким могло би бути львівське море.
Ґрем Ґрін. Кінець роману. Переклад з англійської Олега Короля. – Харків: КСД, 2017. – 224 с.
Мова дозволяє чимало. Те, що вона пропонує нам, – однаковою мірою і можливість, і пастка, а як уже ми скористаємося, залежить від нас: аж такої тиранії, як це мариться особливо пасіонарним мовознавцям, мова над нами не має, хоча й недооцінювати її вплив також не варто.
У січні цього року у львівському видавництві «Піраміда» вийшла друком нова літературна антологія «П‘ять Америк». Вона представляє поезіі п‘ятьох літераторів, що живуть в Америці та вперто пишуть українською. Це Юрій Лазірко, Марія Шунь, Оксана Луцишина, Юля Косівчук та Роксоляна Вірлан.
Автором проекту є Василь Ґабор, упорядником антології – Марія Шунь, автором обкладинок та ілюстрацій до кожної добірки – Юля Косівчук із Каліфорнії. Книга незабаром з'явиться по книгарнях!
Євгенія КОНОНЕНКО. Поза часом: есеї. – Львів : Кальварія, 2017. – 160 с.
Це, звісно, експеримент – простий дослід з артефактами культури, проведений у вакуумних умовах, тобто поза часом: культуру ніби шматок добротного металу почергово занурюють у всі відомі людству форми стихій – у вогонь, повітря, у землю та воду, витягаючи з останньої в уже цілком іншій якості. Такою, що і в огні не горить, й у воді не тоне. Але цей дослід – результат ретельних упорядницьких роздумів над стихіями текстів Євгенії Кононенко.
Здавалося, це мала бути просто презентація спогадів, одна з багаточисельних акцій до 100-річчя театру імені Марії Заньковецької, а виявилося – дивовижна зустріч з Театром! Ніякi пафосні заходи не можуть замінити щирості цієї осяяної колядою зустрічі. Отже, 13 січня 2018 року – переповнений зал Камерної сцени театру імені Марії Заньковецької. Усіх зібрав – покликав на презентацію своїх спогадів народний артист України Борис Мірус.
