Володимир ГІНДА

Військове протистояння радянських партизанів із німецькими військами чи місцевими поліцаями на території України у роки Другої світової війні коштувало життя тисячам ні в чому не винних мирних жителів. На жертви серед населення тоді не зважали ні ті, ні ті. Нині на сході України триває силове протистояння між українським військом і терористами-сепаратистами. На щастя, втрати серед цивільного населення вимірюю не тисячами, а одиницями. Але точки дотику між цими двома протистояннями – методи ведення війни.
09.05.14 | Україна |
Вибух на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року «прославив» Україну на весь світ, показавши всю небезпеку «мирного атому» для людства (не дуже давні події на АЕС «Фукусіма» – лише підтвердження тому). Свідченням цього є й трагедія людей, змушених через недбальство тогочасних чиновників залишити свої домівки разом із нажитим добром і виїхати в інші регіони. Дехто з них, не вкоренившись на нових місцях, повернувся доживати віку до рідної хати, а хтось лише сумує, згадуючи колишню домівку.
У радянський час Великдень, як і решту релігійних свят, українцям доводилося святкувати майже підпільно.    
Маловідома грань нацистського терору.   Освенцім-Біркенау – жіночий табір (травень 1944 р.)    
12.04.14 | Німеччина |
Кілька років тому, завдяки товаришеві, мені вдалося познайомитися з відомим українським поетом-сатириком Владиславом Федоровичем Бойком, який чверть століття пропрацював фейлетоністом у відомому на весь СРСР гумористичному журналі «Перець».   Владислав Федорович Бойко (ліворуч)  
01.04.14 | Київ |
Парадокс, але на театральних сценах України в роки нацистської окупації були поставленні десятки прем’єр. Мистецтвознавець Валерій Гайдабура, дослідивши роботу 50 театрів того періоду, ствердив, що в них відбулося пересічно по 25 прем’єр. Тобто загалом по Україні – 1250. Близько 900 із них становила українська класика.     Окупувавши Україну, німці дозволи українцям відновити роботу театрів. Більшість театральних труп не встигли під час німецького наступу евакуюватися вглиб СРСР, тому лишилися на місцях.  
28.03.14 | Львів |
25 років тому львівська газета «Вільна Україна» опублікувала захопливий матеріал спортивного журналіста Івана Яремка «Дев’яносто хвилин мужності». У ньому  йшлося про польсько-німецький футбольний двобій у Львові в травні 1944 року. Зміст статті ліг в основу легенди про львівський «матч смерті». Саме так згодом охрестив цю подію редактор часопису «Советский спорт».  
27.03.14 | Львів |
Інститут «похідно-польових дружин» у середовищі червоних партизан був не менш поширений, ніж у червоній армії. Адже при наявності декількох жінок у чисто чоловічому середовищі з часом сексуальний потяг до них стає домінуючим. Саме тому сексуальне насилля, ґвалтування, постійні домагання, примушення до сексу стали суворою буденністю для слабкої статі у партизанських загонах. Щоправда, окремі жінки добровільно вступали в сексуальні контакти з партизанськими командирами, розраховуючи в майбутньому на різні преференції.
24.02.14 | Україна |
У багатьох радянських/російських кінофільмах про війну є кумедні сцени, коли якийсь «Ромео окопний» у проміжку між боями намагається вночі завітати в землянку до медсестри чи куховарки, і та неодмінно оперіщить його чимось, відганяючи від себе, після чого розлягається регіт решти солдатів. Насправді ж за такими епізодами ховається глибокий трагізм воєнної долі радянських жінок. Адже, як згадують фронтовички, таке явище тоді було поширеним, і окремі з них, аби відгородити себе від нього, змушені були співмешкати з кимось одним.
23.02.14 | СРСР |
Які би не були воєнні лихоліття, а любовні романи між жінками з завойованих теренів і чоловіками-завойовниками ніколи не були рідкістю. Німецько-радянська війна винятком не стала. Та ми досі не маємо наукових розвідок із цієї проблематики. У радянський час вони не вписувалися в офіційну пам'ять про війну, тому були витіснені з наукового дискурсу. Але й сучасні дослідники уникають цього питання чи торкаються його фрагментарно.  
15.02.14 | Україна |