65 років тому під час ліквідації «чекістами» криївки ОУН/УПА в селі Сухівці Рівненської області загинув повстанський художник Ніл Хасевич.   Автопортрет Ніла Хасевича    

  Наприкінці зими 1945 року представники Проводу ОУН зі згоди Романа Шухевича спробували провести політичні переговори з властями УРСР про перемир’я. Контакти встановлювали у Львові, а зустріч провели у ніч проти 1 березня на 96-му кілометрі траси Львів-Тернопіль. На переговори до повстанців прибули замасковані під радянських урядовців співробітники Народного комісаріату державної безпеки (НКДБ). Про цей історичний епізод дослідники дізналися завдяки 37 сторінкам детального звіту учасника подій – полковника НКДБ Сергія Каріна, який зберігається в архіві СБУ.

Наприкінці січня українське суспільство сколихнула новина від Українського інституту національної пам’яті (УІНП), який, у межах закону про декомунізацію, виступив із законодавчою ініціативою скасувати вихідні дні на державні свята, що дісталися нам у спадок від радянської тоталітарної системи. Згідно з законопроектом, розробленим УІНП, статусу святкового дня пропонують позбавити 8 березня, 1-2 та 9 травня, окремі з них замінити іншими вихідними, а деякі зробити робочими.

Вже більше тижня українці, як можуть, підтримують футболіста збірної України Романа Зозулю в його конфлікті з ліворадикальними ультрас мадридського клубу «Райо Валекано», який грає в іспанський «Сеґунді» (друга за значенням футбольна ліґа Іспанії).    

  75 років тому нацистське командування видало таємну інструкцію, згідно з якою, всіх представників ОУН(б) мали арештовувати й таємно розстрілювати під виглядом «бандитів». Аналогічна доля чекала на мельниківців, яких до цього німці не чіпали.  

  В історії кожної країни є героїчні сторінки, про які згадують нащадки, про які пишуть письменники, на яких виховують молоді покоління. Є такі епізоди й в українській історії. Один із них стався 95 років тому під час Другого зимового походу армії УНР у селі Базар (нині Житомирщина), де червоноармійці Григорія Котовського розстріляли 359 українських вояків. У радянських публікаціях на цих подіях лежало табу, але завдяки емігрантській літературі, яка зберегла спогади учасників того походу, пам'ять про загиблих патріотів живе.    

Повстанська криївка-шпиталь.   Нещодавно в Україні відзначили 75-у річницю трагедії Бабиного Яру. Виступаючи з цієї нагоди у Верховній Раді, президент Ізраїлю Реувен Рівлін звинуватив українських націоналістів і вояків УПА у масових вбивствах євреїв під час Другої світової війни, залишивши поза увагою факти співпраці своїх одноплемінців з українськими повстанцями.  

145 років тому народився славетний український атлет Іван Піддубний, який 6 разів поспіль ставав чемпіоном світу з класичної боротьби, провів на килимі близько двох тисяч двобоїв, майже всі з яких виграв. Протягом своєї спортивної кар’єри виступив у 100 містах Російської імперії, ще й відвідав як спортовець 50 інших країн. Зумів підкорити своїм атлетизмом США. Попри свою аполітичність, двічі потрапляв до лабет НКВД (а втім, вийшов щасливо).    

Одна з найбільших трагедій Другої світової війни сталася 29-30 вересня 1941 року – масове знищення єврейських мешканців Києва в урочищі Бабин Яр. Протягом всієї німецької окупації в Бабиному Яру були знищені 100-150 тисяч людей. Утім, історія трагедії Яру містить чимало «білих плям», більшість із яких, напевне, так і залишаться нерозкритими через відсутність документів. Це породжує навколо них низку міфів.    

75 років тому внаслідок атентату загинули двоє провідних діячів «мельниківської» ОУН. Ворожнеча між двома крилами Організації після цього загострилася до краю.   Відновлена могила М.Сціборського й О.Сеника-Грибівського біля Преображенського собору в Житомирі