Видатні працівники науки і культури Львівської області.       Лилася журлива, сердечна пісна. Схилившись над колискою, Аксінья вклала в цю пісню всю тугу і скорботу за коханим, що загинув на війні.   Ось вона нахилилася над колискою, щоб приголубити хвору дитину. І раптом голос повний гострого відчаю, срібною нотою врізався в буревісну тканину музики. Дитина померла. — Голос придавленої страшним нещастям жінки знесилено затихає...  

Опера видатного французького композитора Жоржа Бізе — "Кармен" не потребує особливих рекомендацій.  

Перед прем'єрою балету "Червоний мак"   ...Бал в іноземного концесіонера був у повному розпалі. Гриміла музика. В ритмічному чарльстоні рухалися численні гості. Вони раз-у-раз з гострою зацікавленістю поглядали на стрункого моряка в білосніжній формі. Це — капітан радянського пароплава, що недавно пришвартувався до причалів цього, далекого китайського портового міста.   Капітан (арт. Б. Прорвіч) і його товариші теж не без цікавості спостерігали мало знайомий побут "вищого світу" капіталістичної країни.  

У Львівському державному театрі опери та балету   Захопившись надміру світовою класикою, Львівський державний театр опери та балету довгий час залишався глухим до настирливих, справедливих вимог глядача поповнити репертуар українськими творами.   І от, нарешті, глядач дочекався! Театр хоч з запізненням, а де все ж таки поставив українську оперету "Наталка Полтавка".  

Кандидати в депутати обласної Ради депутатів трудящих   В кімнаті було затишно і тепло. Від лампи з синюватим абажуром, що стояла поруч рояля, на клавіши точилося приємне світло. В самій же кімнаті панувала півтемрява.   В глибокому, зручному кріслі сидів невеличкий хлопчик. Він невідривно дивився на жінку, що сиділа біля рояля і грала. Могутні і величні звуки бетховенської сонати — урочистої і натхненної — заповнили кімнату.  

На репетиції балету "Дон Кіхот".   Неподалеку широкого шляху, оточена густою зеленню, стоїть середньовічна іспанська таверна — жаданий притулок стомлених мандрівників. Але не курить чомусь дим над червоним черепичним дахом, не видно жодної людини на просторих численних балконах і ганках, не чутно і фиркання баских коней благородних рицарів.   Таверна наче вимерла.  

Репертуар — визначає ідейний зміст, творче обличчя театру.   Цю азбучну істину, на жаль, не досить добре засвоїли львівські театри. Репертуарна нарада, що днями відбулася в обласному управлінні в справах мистецтв, досить яскраво це підтвердила.  

Розпочавши свій перший сезон відомим твором радянського композитора-орденоносця І.Дзержинського — "Тихий Дон", Львівський державний театр опери та балету в наступній прем'єрі познайомив глядача з блискучим зразком класичної спадщини — оперою Верді "Травіата".  

  ...А йде чоловік до того Борислава так, як тота худобина в різницю: ану ж сьогодні на мене черга головою наложити...". (Ів. Франко).   Глуха дощовита осінь. Кривими завулками Борислава, ледве витягуючи ноги з клейкої, чорної грязі, посувається худа шкапина. Вона тягне бочку, в якій, смачно цмокаючи, плеще густа рідина Це — нафта.   Поруч з конем крокує похмура, згорблена людина — Сергій Любич.  

До 85-річчя з дня народження І. Франка.   Шлях з Дрогобича біжить долиною попід зелене карпатське Підгір'я. Минаємо бідні "бойківські" села, в очах мерехтять шахівницею неймовірно вузенькі смужки селянської землі. Межа коло межі. Хоч багатющі ліси кожному селу "дивляться у вікна", але вони століттями були панські, а селянські хати всюди бідні, маленькі, збудовані абияк. Дивлячись на ці хати, мимоволі пригадується Франків вірш:   На підгір'ї села невеселі Простяглися низом долинами,