Чи може класична оперета бути якісно поставлена і виконана на «поважній» оперній сцені? Виходячи з вражень від програми «Vivat Оперета!», яку довелось оглянути 26 червня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім..С.Крушельницької, однозначно – так!     Величезний ресурс, який є в академічному оперному театрі, у змозі і повинен забезпечити найвищий рівень втілення кращих зразків цього жанру.  

В неділю вирішила, що хочу подивитися ще раз – бо ж останній день – виставку Генрика Штренґа («Марек Владарський (Генрик Штренґ). Між центром і периферіями») у Львівській ґалереї мистецтв.

  Kosmowska, Barbara. Ukrainka. Wrocław, Wydawnictwo W.A.B., 2013. 328s.  

 

 

Спостерігаючи це «дійство» – концерт «Гала-Вагнер» на закриття цьогорічного Міжнародного Музичного Фестивалю «Віртуози», що відбулося у залі Львівської філармонії, мимоволі ловив себе на думці – де у цій, понад 46-мільйонній країні (!) і у цьому майже мільйонному місті(!) може бути визначена\встановлена межа цинізму, зухвалості і вседозволеності одних, і зацофана смиренність інших?  

Минулого тижня в Камбоджі відбулась цьогорічна сесія Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО. Для України це засідання було особливо цікавим, адже до Списку всесвітньої спадщини внесли ще два українські об'єкти: Херсонес і дерев'яні церкви українських та польських Карпат. Водночас міжнародні експерти говорили про проблеми українських пам'яток: мало бракувало, щоби до Списку об'єктів, яким загрожує руйнування, потрапили відразу три українські пам'ятки, серед них і Львів.  

Їй  не властиві зайві пориви експресії та сентиментів. Її гра – це щиросердна сповідь романтичної натури. Вона володіє даром стримано та вишукано передати слухачу музичну поезію. Піаністка Марта Кузій – львів’янка, яка приїхала з Польщі до рідного міста з гастролями, 20 травня виступила із сольним концертом  у Львівській обласній філармонії.    

Звісно, при формуванні програми диригент керується якимись особистими відчуттями, аргументами, досвідом… І все ж, найголовнішим аргументом у цій справі має бути потреба і спроможність у першу чергу – слухача. Та виглядає, що у маестро Володимира Сивохіпа, з цього приводу є своя думка… Принаймні таке враження склалося під час концерту, що відбувся 29 травня у залі Львівської філармонії. Того вечора Сивохіп своєю владною рукою вів за собою молодий і симпатичний оркестр INSO-Львів.