Про побут і з приводу побуту послів росийської Думи у Львові.   І.   Довідавшись в суботу з вечірних ґазет, що на процес Бендасюка і Ко приїхала ціла ґрупа послів росийської державної Думи та що в судовій сали розправ при ул. Батория мала місце "трогательна" сцена привитаня приїзжих з оскарженими — може не слушно, се покаже кінець розправи — за шпіонство на користь Росиї, я дуже зацікавив ся сею незвичайною і з кождого погляду "полїтичною" візитою росийських полїтиків і рішив ся в ким-небудь з них познайомитись.

Пятьдесятьлїтний ювілей українського театру в Галичинї.   Зі столїтним ювілеєм Тараса Шевченка зійшов ся не лиш в однім році, а також в однім місяци 50-лїтний ювілей українського театру в Галичинї. Дня 29. н. ст. марта 1864 р. відбула ся у Львові в сали "Народного Дому" перша вистава першого за почином Юлїяна Лаврівського зорґанїзованого в Галичинї драматичного товариства українського театру.  

Іменем українського клюбу виголосив голова п. д-р Кость Левицький ось-яку промову на нинішнім засїданю галицького сойму:   Високий сойме! По довголітних змаганях, аби дійти в нашім краю до реформи виборчого права, станули остаточно обі сторони, українська й польська, на становищи компромісу, котрого вислїдом являєть ся предложенє комісиї для соймової виборчої реформи.  

День 28. січня 1914 р. остане памятним в істориї довголїтних змагань за реформу творчої ординациї до галицького сойму.  

 

Xв. Peдакция! Вибачайте, що звертаюся до Вашої ґазети з отсею моєю статею післаною до редакциї Громадського Голосу предовгою й прикрою для мене самого. Мушу се зробити через те, що не знати, чи 52 число Громадського Голосу вийде перед загальними зборами "Наукового Товариства ім. Шевченка" 26. с.м. і чи в нїм буде надрукована моя стаття. Вона просвітить може й декого з читачів Дїла — членів Наукового Товариства ім. Шевченка" — звертаючи їх увагу, що справи не можна ставити так особисто, як се робить д. Р.

      Сьвятий Микола вичитав З Калєндаря "Просьвіти", Що на земли вже ждуть Його Малі й великі дїти.     Вмить ангела на стрих післав По урочисту шубу, Погляне, а на шубі пил Приляг на палець грубо.     Як стала шубу тріпати Небесна служба з пилу, Три днї на землю падало, Аж всюди стало біло.     Нападало, аж по полях Повирастали горби. Тодї Сьвятий у шубу встряг,

Виклад, виголошений на сьвятї отвореня "Національного Музея" дня 13 грудня 1913 р.   Високоповажані Панї і Панове!  

Національний Музей. Поволи наближаємось до нього легонько в гору спрямованою улицею Мохнацького. По правій сторонї дороги з-посеред ряду звичайних, нічим незамітних, шабльонових львівских камениць, звертає нашу увагу палата в стилю барокко. Маленька напись при брамі сповіщає, що стоїмо саме перед новою, молоденькою фундациєю — Національним Музеєм. Будинок стилевий, перед ним добре удержувана площа, посеред котрої має станути колись памятник Тараса Шевченка.  

Богато є метод публїцистичної полєміки, а таки два головні типи мож легко поставити. Перший — річевий, коли оба полємісти трактують справу мериторично і поважно, не виступаючи з меж пристойности й не торкаючи особи противника. Так ведеть ся звичайно полєміка в наукових справах в Европі, до неї також я привик. Другий тип метод полєміки — особиста полєміка. Вона появляєть ся тодї, коли полєміст, не можучи найти річевих арґументів, конче таки хоче — полємізувати. Тоді він у безсильній злобі сходить відразу на особисте поле і стараєть ся всїми способами з'огидити особу свого противника.