(Конець.) Дальші характеристики Евшана всї мають ту саму марку біблїоґрафічного фабрикату. Ре­альну вартість мають лиш подані наголовки і дати, а те, що каже він про поега, показує за­ломаня думки в такім степени, що все їй треба справляти панахиду.

          Джозеф Конрад. Зроби або помри: морські історії. Упорядники: В.Панченко, О.Купріян. Бібліотека «ЛітАкценту». – Київ: «Темпора», 2011. – 528 с.    

13 грудня 2013 року Національний музей у Львові відзначатиме знакову подію своєї історії – 100-річчя урочистого акту, яким митрополит Андрей Шептицький передав свою приватну фундацію «Церковний музей» в дар українському народові. На той момент, коли про незалежну українську державу тільки мріяли, коли її територія була розподілена між двома імперіями, він знав що робить і для чого. Це був дар нам з вами, і нашим дітям з онуками та правнуками.  

Напевно, варто відразу ж із порога, кинувши оком на те, що ж творилось у львівських театрах 2012-го року, почати з висновку, можливо, навіть для когось несподіваного – творилось таки відносно активно. Либонь, посприяв цьогорічний патрон-покровитель – Лесь Курбас, 125-річчя від народження якого таки мусіло на щось подвигнути хоч деякі театри. Далі спробуємо прослідкувати бодай найпомітніші події та тенденції.   ПРЕМ’ЄРИ

Нині рано відійшов Василь Левkович — один із двадцяти нагороджених війсьkовою відзнакою Уkраїнсьkої Повстансьkої Армії "Золотим хрестом бойової заслуги".  Кавалер Золотого хреста бойової заслуги 2-го kласу полkовниk Василь Левkович помер сьогодні, 13 грудня 2012 роkу о 5 годині ранkу, у віці 92 роkів. Левkович народився 6 лютого 1920 роkу в селі Старий Люблінець Любачівсьkого повіту. 1939 роkу розпочав свою понад півстолітню боротьбу за свободу Уkраїни в Організації уkраїнсьkих націоналістів.

У львівській кав’ярні-галереї «Штука» (вул. Котлярська, 8) відкрилась виставка кольорової графіки Івана Турецького «Пори року», яка працюватиме до 31 січня.

 

Четвергова сесія Львівсьkої місьkради була гарячою, яk мало kоли. Конфронтація вічних опонентів – депутатів і місьkого голови – сягнула піkу: один не шkодував другим ущипливостей, другі першому гуkали «Ганьба!». Бургомістрові вета долалися, важливі для нього питання відkладалися, в kолеса kадрових ухвал жваво пхалися депутатсьkі палиці.

Низка гостинних виступів на львівській концертовій естраді наших мистецьких сил, що постійно перебувають поза межами рідного краю, збагатилася новим, щоправда, знову вокальним концертом у днях 31. X. і 1. XI. ц. р., яким Концертне Бюро Інституту Народньої Творчости у відновленій, хоч ще не вповні викінченій салі того ж Інституту дуже гарно й щасливо започаткувало цьогорічний сезон. На зміну доцьогочасних представників мужеського пола виступила цим разом співачка п.

  До 1776. р. постійної театральної мандрівної театральної трупи у Львові, а то навіть і в Галичині, не було. Щойно після розбору Польщі в 1772 р. та по прилученню Галичини до Австрії, слідом за німецькими урядовцями, які приїхали сюди з ґуберніяльним радником (ґуберніяльрат) Кочіяном, переїхав до Львова німецький театр Ґетерсдорфа в 1776 р.