Один із найконтроверсійніших польських письменників, «метеор» «Молодої Польщі», очільник мистецької богеми, Станіслав Пшибишевський (1868–1927) багатьма нитями пов’язаний зі Львовом. Не лише в літературному плані, а й інтимному. Зрозуміло, це має безпосередній стосунок до жінок, у цьому разі – до двох.      Але все за порядком.

Передвеликодній Всеукраїнський фестиваль «Лемківська писанка», який вже всьоме відбувся у Львові, нагадав учасникам та гостям (здебільшого людям, яких колись примусово переселили з лемківських земель), що в сучасному світі залишилося не багато символів, які б так само сильно прив'язували їх до батьківської землі, як проста воскова писанка.    

Як правильно читати дітям і що саме читати – вдома і в школі,  чому особливо сьогодні читання – дуже важлива річ, як читають українські підлітки і не тільки про це розповідає ініціаторка та координаторка проекту «Вся Україна читає дітям» та президент Центру дослідження літератури для дітей та юнацтва Уляна Баран.     – Уляно, розкажіть про проект «Вся Європа читає дітям» і як розвивається ця ініціатива в Україні?

  Одна моя знайома запитала: чому б тобі і Collegium Musicum Lviv (спільнота, що займається організацією концертів класичної музики та поезії) не зробити концерт з «каверів» на рок-пісні, і тим самим зібрати неймовірну кількість слухачів? Не маю сумніву, що така подія мала би популярність. Але чи була би вона хоч трохи стратегічною у вихованні слухача? Мені здається, що ні.  

Відомий автор детективів й іншого захопливого чтива, київський (але родом із Ніжина) письменник Андрій Кокотюха зацікавився Львовом. Йому він присвятить цілу ретро-серію аж із семи детективних романів, дія яких точиться ще «за бабці Австрії». Два з них уже побачили світ, а третій на підході.     Як «східняк» дає собі раду з лабіринтами не надто знайомої йому львівської історії, «Збручу» розповів сам «український Б.Акунін».  

 

  Львівський академічний театр імені Леся Курбаса в новому сезоні вже потішив прем’єрами («12 ніч» у прочитанні драматурга КЛІМа та «Memento vivere»). Скоро на глядачів читає нове прочитання твору «Благодарний Еродій» Григорія Сковороди, до якого хочуть залучити і студентів. Директор театру Курбаса, Микола Береза розповідає про внутрішню роботу театру, вистави в часи війни, та публіку на заході і сході.    

Сьогодні, 25 березня — роковини смерті В'ячеслава Чорновола. «Z» продовжує тему еволюції поглядів політика на федералізацію України. Чому лідер Руху відмовився від своїх ідей і чого чекав від Галицької асамблеї?

 

Історик Микола Посівнич презентував науково-популярну книгу про провідника ОУН Степана Бандеру, що вийшла накладом 4 тисячі примірників у доступному для широкого загалу видавництві «Клуб сімейного дозвілля». Учений вважає, що така книга є спробою зазирнути за історичні лаштунки й побачити реальну людину за політичною іконою провідника ОУН.   - Що спонукало Вас написати цю книжку?