Кожна річ на цьому світі, кожна подія – має свою суть, мету, щось означає і має свої наслідки. Почати з цього хрестоматійного філософського постулату мене спонукає неординарна подія, що сталася недавно у культурному житті Львова. Ідеться про створення і виступ з першою концертною програмою наприкінці червня у залі Львівської філармонії нового молодіжного симфонічного оркестру  UNYSO.    

Незалежне кіно. Що несе в собі цей термін? Від чого саме, і коли саме кіно стає незалежним? Мається на увазі незалежність від спонсорів під час виробництва, чи свобода від фінансових апетитів прокатників на стадії пост-продакшену? А чи може бути незалежним не сам фільм, а засіб його демонстрації? І від чого саме він не має залежати? На ці питання можуть відпости організатори першого в Україні кінофестивалю без використання традиційної електрики – «Ровер».  

  Комфортність життя у місті визначає не лише і не так архітектурний ансамбль, як практики, якими він наповнений. Від 1 червня до 6 липня громадські та державні культурні організації Львова, які в той чи інший спосіб працюють з міським простором та з місцевими мешканцями, були запрошені створити наповнення для платформи «Майстерня міста», яка діяла на східній частині площі Ринок.    

Уляна Горбачевська — співачка, актриса, художниця, дослідниця народної пісні (у тім і духовного змісту) пісні та невтомна вигадниця на основі традиційної пісні нових художніх форм синтезу звуку, змісту й образу (проекти «Солоспіви», «Ультрамарин», «Псальма. Подорож», «Мозаїки», моновистава «Билина»). В травні цього року з'явився її диск «Долє» – плід декількох років дослідження сольних жіночих пісень (Полісся, Буковина, Київщина, Полтавщина).     

Чи може класична оперета бути якісно поставлена і виконана на «поважній» оперній сцені? Виходячи з вражень від програми «Vivat Оперета!», яку довелось оглянути 26 червня у Львівському національному академічному театрі опери та балету ім..С.Крушельницької, однозначно – так!     Величезний ресурс, який є в академічному оперному театрі, у змозі і повинен забезпечити найвищий рівень втілення кращих зразків цього жанру.  

В неділю вирішила, що хочу подивитися ще раз – бо ж останній день – виставку Генрика Штренґа («Марек Владарський (Генрик Штренґ). Між центром і периферіями») у Львівській ґалереї мистецтв.

  Kosmowska, Barbara. Ukrainka. Wrocław, Wydawnictwo W.A.B., 2013. 328s.  

 

 

Спостерігаючи це «дійство» – концерт «Гала-Вагнер» на закриття цьогорічного Міжнародного Музичного Фестивалю «Віртуози», що відбулося у залі Львівської філармонії, мимоволі ловив себе на думці – де у цій, понад 46-мільйонній країні (!) і у цьому майже мільйонному місті(!) може бути визначена\встановлена межа цинізму, зухвалості і вседозволеності одних, і зацофана смиренність інших?