25 років тому львівська газета «Вільна Україна» опублікувала захопливий матеріал спортивного журналіста Івана Яремка «Дев’яносто хвилин мужності». У ньому  йшлося про польсько-німецький футбольний двобій у Львові в травні 1944 року. Зміст статті ліг в основу легенди про львівський «матч смерті». Саме так згодом охрестив цю подію редактор часопису «Советский спорт».  

В кожного з нас залишились розмаїті речі з дитинства. В когось – мрії, в когось – ляля в сукенці в горошок, ведмедик без очка, страхи чи фобії, а в мене – знайомство з Нестором. Наші батьки були членами однієї львівської каякової тусовки. Але, власне, з того свого голопузого дитинства я його мало пригадую. Основні мої спогади вже з підліткового віку. Пам’ятаю його трохи незграбним, кучерявим парубком, з яким залюбки ходила на різні концерти в стилі «метал».  

Виправдальний вирок підданному Королівства Марокко, якого звинувачували у вбивстві відомого львівського лікаря Фрайфельда, спричинив величезний резонанс у суспільстві й загострив увагу і до нововведеного інституту — суду присяжних, і до судової системи загалом.

Спостерігаючи за постреволюційними кадровими рішеннями щодо розмаїтих державних посад на Львівщині, переконуєшся, що здатність українських лідерів національно-демократичного спрямування наступати на ті самі граблі межує з клінічним мазохізмом. Таке враження, що кілька місяців протестів за зміну та перезавантаження країни були просто фантомом, а рядові бійці Майдану, які найбільше тих змін вимагали, перетворилися для нової влади в більмо на оці, яке заважає їм переможно вирулювати.  

 

1997 рік. Мої діти (7 і 6 рочків) повертаються зі школи (1-й клас, сш № 8, Львів) з конкретним питанням: «Вчителька сказала, що Шевченко – це наш Бог, а ти казала, що Бог – це в церкві...???»  

Галичина передислоковує своїх вояків вглиб країни. Нині рано (17 березня) мешканці вулиці Стрийської у Львові стали свідками, як солдати розміщеної там військової частини  вантажилися в автобуси і разом з бойовою технікою відбували геть. Їх підняли серед ночі за тривогою, і в якому напрямку передислоковують — на широкий загал розголошувати не хочуть.    

- Моє захоплення спортом почалося з хокею. А передувала цьому не вельми весела історія, – згадував у розмові зі мною 2009 року нині покійний ветеран львівського футболу Юрій Антонович Зубач (народився 3 травня 1921 року).  

Архаїзми – це форми чи слова, що жили колись – перші в системі якоїсь мови, другі в її словництві, – але ж, із різних причин історично-культурного характеру, з мови то позникали, то позалишалися в обмеженій кількості, і то тільки для деяких мовних функцій. За такі архаїзми в українській мові ми вважаємо форми чи слова староукраїнські, нераз мові цілком чужі (напр., неповноголосі форми т. зв. групи tort), зложені слова, живцем поперекладені з грецької мови (напр., довготерпініє), але ж із історичним життям української мови тісно зв’язані.

Сквотинг: поширення ідей і практик або Сквотування: практика, яка розхитує суспільні підвалини або Сквоти – культура прогресивних маргіналів...