Вже до середини літа Львів отримає пам'ятник митрополиту Андрею Шептицькому, 150-ліття від дня народження якого святкуватимемо наступного року. Зведуть монумент на Святоюрській горі, і заради цього хочуть повністю перепланувати історичну площу, перенести дорогу, яка йде попри церковні мури, і частково вирубати столітній сквер. Пам'ятник митрополиту має стати не просто ще одним постаментом, а новою яскравою домінантою центральної частини Львова.

  Тарган посідає у російській словесності місце, яке сміливо можна назвати унікальним. (Володимир Єлістратов, «Новий Тарган»)  

  Якщо ви зайдете за лаштунки будь-якого притомного фестивалю, поблукаєте між гримерками, прислухаєтеся до розмов, то помітите одну особливість. Звідки б не приїхав той чи інший музикант, вони між собою ніколи не сваряться. Вони спілкуються на іншому рівні – в інших дискурсах і навколо інших цінностей. Їм нема для чого сваритися. І їх не розведеш.  

В епіцентрі успіху українського фільму «Поводир» опинився виконавець однієї з головних ролей, дев'ятирічний громадянин США Антон Ґрін. Але дивно, принаймні львів'янам, що автори фільму не використали для піар-кампанії такої «виграшної карти», як походження Антона. Олесь Санін, щоправда, зазначає в своїх інтерв'ю, що хлопчик є правнуком Михайла Сороки (провідник Крайової екзекутиви ОУН в Західній Україні та на Закарпатті (1934–1936), член Крайового Проводу ОУН (1940), 34 роки — у  радянських таборах, організатор руху спротиву в'язнів «ОУН-Північ», помер в мордовському таборі).

 

 

  Олексій Коломійцев, директор театру імені Лесі Українки – людина щедра на мудрі думки, доречні коментарі та щирі емоції. Говорити з ним можна безкінечно, і про все на світі. Але найбільше, звісно ж, про його найбільшу любов і, мабуть, найсильніший біль, – театр. За той недовгий час, що він у Львові, вже створено три вистави під його керівництвом. Кожна – певний маніфест, заява, виклик, запрошення до дискусії. 

  Adtendite populus meus legem meam inclinate aurem vestram in verba oris mei Aperiam in parabola os meum eloquar propositiones ab initio     Послухай, мій люду, науки моєї, нахиліть своє ухо до слів моїх уст, нехай я відкрию уста свої приказкою, нехай стародавні прислів’я я висловлю!   Псалом 77; український переклад І. Огієнка.   Calendis Decembris MMXIV – LXXVII

   

Нове покоління авторів, котре за дивною українською традицією мусить іменуватися за роком навіть не випуску, а потрапляння в літературу, величають двітисячідесятниками. І це засадничо інші люди.