Може це прозвучить дивно, але деякі реалії сьогоднішньої України несподівано вписалися у зміст брутального «постулату» її найзапеклішого сьогоднішнього ворога. Отже, де починається Україна?.. Нещодавно увесь світ мав нагоду почути одну несподівану тезу: «Росія начінаєтся там, гдє живут рускіє». Це могло б трактуватися як щось пафосно-патріотичне і лише символічне, якби виражало тільки чиєсь бажання зберегти десь на чужині свої звичаї, культуру, мову,… чого у цивілізованому світі переважно ніхто нікому не забороняє.

Хуліо Кортасар. Поза часом. Оповідання. З іспанської переклав Сергій Борщевський. – Львів: Видавництво Кальварія, 2014. – 280 с.    

  Див. «Національний Музей у Львові: часи радянські»     

Преображенську церкву у Львові порівнюють з вершиною гори Синай, яка фігурує в богослужіннях її престольного празника: «Гора, колись мрячна і задимлена, нині вона світла і свята».    

  Відтепер завдяки Львівському театральному фестивалю «Drama.UA» у Львові діє «Перша сцена сучасної драматургії». З одного боку – це вузький нішевий театральний проект, з іншого – наразі єдина в Україні постійна платформа для постановок нової української та іноземної драми.    

(за мемуарами й матеріалами поліції та львівської преси початку ХХ ст.)   Продовження, початок – "Таємниці львівського дна", частини перша та друга.     III.  

  XIX Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев» тривав у Львові з 27 вересня до 5 жовтня. Попри фінансові труднощі та непевність політичної ситуації, фестиваль відбувся. Половину коштів від вартості квитків передали на підтримку конкретним воїнам, що перебувають у шпиталі. Протягом восьми фестивальних днів показано шістнадцять вистав. Одинадцять із них (дві третини) – це вистави львівських драматичних театрів та колективів.  

  Історики вважають, що Академічна гімназія у Львові була заснована за розпорядженням цісаря Йосифа II від 24 (або 21) жовтня 1784 року як складова частина Львівського університету (Академії). Тому й отримала назву “академічна”.  

Щоразу перед виборами у Верховну Раду в інформаційному просторі Галичини виникає тема львівського або галицького лобізму. Журналісти вираховують кількість потенційних депутатів з львівською пропискою, видають на гора різні цифри і необережно називають ідеологічний вінеґрет потенційним «львівським лобі».  

  Кілька років амбітних обіцянок, стартів та зупинок; понад півмільйона гривень фінансових ресурсів; дискусії, складнощі співпраці, формування колективу; недоспані ночі молодіжної команди – і ось: у Львові відкрилася Перша міська медіатека.