Зоя Казанжи. Якби я була / Переклад з російської: Оксана Думанська. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. – 240 с.  

Головний художник Першого українського театру для дітей та юнацтва Дарія Зав’ялова уже понад двадцять років створює сценографію і костюми для театрів, свого і не лише. А ще веде «паралельне» творче життя, у якому малює, гачкує і тче. Таким чином розділяючи творчість і її плинний процес на публічне та інтимне.

 

​

Цьогоріч «Каменяреві» – найстаршому діючому видавництву Західної України – виповнюється 75 років. З часів здобуття незалежності видавництво очолює редактор, що підготував до друку понад тисячу книг, журналіст і надзвичайно ерудована людина – Дмитро Іванович Сапіга. Народився у 1947 році в селі Городжів на Львівщині. Мав поважний фах інженера, але бажання працювати з книжкою перемогло, на заваді не стала навіть менша майже в три рази, порівняно з виробництвом, зарплата.

У «душевному» просторі улюбленої львівською арт-тусовкою кав’ярні «Світ кави» – «душевна» виставка двох життєрадісних львівських мисткинь Лесі Квик і Оксани Андрущенко. Леся традиційно вишукано-лаконічно переповідає буденні історії життя, а Оксана, теж традиційно, перетворює все, що бачить, на стильні орнаменти. З Оксаною Андрущенко про її «гаптований світ» говорила Христина Лукащук.    

  Яскравий мюзикл «Divka» на сцені львівського театру імені Лесі Укранки – несподівана, але напрочуд вчасна та свіжа інтерпретація канонічної «Наталки Полтавки». Постановка гармонійно поєднала в собі фольклор та кабаре, а заразом і відспівала реквієм за українською культурою, котра наразі, будьмо відверті, не в найкращій своїй формі.    

І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, А смола земляна була їм за вапно.   (Буття 11:3)     Олександр Волков – наповажніший "цеглознавець" Галичини.    

  Див. «Національний музей у Львові: В умовах соцреалізму» (1954-1956)»    

Цього місяця український інформаційний простір збагатився новим виданням — 19 січня почала виходити українська інтернет-версія опінієтворчого польського видання Krytyka Polityczna. Українське видання не дублює польського, а надає читачам окремий повноцінний контент, хоч і використовує частково тексти KP, перекладаючи їх українською мовою.