Софія Андрухович. Фелікс Австрія. – Львів: ВСЛ, 2014. – 288с.    

Петро Порошенко розпочав презентацію свого плану реформ з міста Лева, де його перший офіційний візит як Президента України став справжнім фестивалем. Голова держави фонтанував важливими новинами, жартував і спілкувався з народом, не забуваючи водночас про свої ролі головнокомандувача та претендента на статус батька нації. Теми, за винятком війни, були ті самі, що і в його попередників: економічне зростання, боротьба з корупцією та національна безпека.    

  Виглядає так, що українське суспільство розгублене, воно не розуміє логіку поведінки влади, не розуміє чому після скількох жертв знову повертаються брудні схеми.    Думаю, що це найкращий час звернутися до цінностей. Щоби правильно оцінити сьогоднішні події, зробити правильні висновки, суспільство мусить орієнтуватися на цінності.  

Назвати культурно-музичне життя Львова за останні роки малоактивним було б абсолютно несправедливо. Беззаперечним лідером і двигуном цієї активності є наша Львівська  філармонія. Зрештою, така ситуація є нормальною і логічною.

«З Гомера кожен може взяти стільки, скільки здатен взяти», казали в давнину.  

  Дарія Віконська. Джеймс Джойс: Тайна його мистецького обличчя. Жінка в чорному: Етюди, поезії в прозі, нариси, діалоги / Упоряд., літ. редакція, передм. і прим. В. Ґабора. – Львів: ЛА «Піраміда», 2013  

              * * *   

Західні фінансисти сходяться на думці, що Україна має моральне право на відтермінування виплати зовнішніх боргів.   Міжнародні фінансові експерти, що з'їхалися на представницький Lviv Financial Forum*, дискутуючи, зійшлися на думці, що найкращим варіантом виходу з ситуації, що склалася для України, буде так звана м'яка реструктуризація, або reprofiling (відтермінування виплати без зміни суми боргу) зовнішніх боргів.

  Я не відстежую ретельно дебати своїх західних колеґ, адже вони зазвичай доволі абстрактні. Бачу свою мету в тому, щоб донести певні українські реалії до Заходу. В цьому мені допомагає певна ізоляція від моїх колеґ, хоча серед них є й кілька винятків. За інших обставин мої дебати з ними були б дуже далекими від реальності.  

Юстина Соболевська: «Я пишу про два різновиди читачів – галантних і пристрасних»