Cильна література пишеться в стані “на межі”, в стані “великого переживання”, в стані “повороту з пережитого”. Кожен вартісний твір ― це осілий у тексті стан певної ініціації, певного вбування у це життя, коли удари долі, скруха та інші екзистенційні моменти роблять зір автора гострішим, слово точнішим, думку ― кристалізованішою. 

Львову потрібен міський музичний фестиваль. Фестиваль, який буде не лише простором для ностальгії, не рухом за інерцією, а подією, що фіксує актуальний портрет міста – з усіма його тусовками і середовищами. І ним завжди були «Флюгери».

Навіть Станіславський, який зараз однозначний класик театру, колись був незрозумілим експериментатором. Театр ніколи не стояв і не стоїть на місці, а ті, хто намагається поставити його у якийсь формат, приречені втратити ріст і драйв від роботи, від постійного пошуку.

Державне фінансування британських театрів становить приблизно 30 відсотків. Щороку його скорочують і ми рухаємось в напрямку американської системи, де театри самі мають шукати кошти на своє функціонування. На відміну від українських театрів, у нас немає постійного складу (працюють на проектній основі).

Програма ЕКСТЕР розглядає художника як культурного амбасадора України. Це не означає, що він має казати про Україну тільки хороше: скоріше ми хочемо, аби про Україну говорили не тільки дипломати й політики, але й фахівці культурного сектору.

Посеред Львова за огорожею території автобусного заводу сховалася пам’ятка архітектури. Сховалася і повільно вмирає. Чергове відео з циклу «Пам’ятки Галичини».

Мирослав Ягода був плідним художником, однак багато його робіт залишились закритими для розуміння стороннім глядачем, їх можна сприймати в контексті власної арт-терапії художника з нелегкою долею. Це аж ніяк не применшує важливість отих кількох геніальних творів, котрі створив Ягода.

Якщо немає внутрішньої опори, яку дає релігія чи метафізика, то за деяких обставин не маєш іншого виходу, як накласти на себе руки

Борис Ґудзяк отримає престижну нагороду американського університету як людина, чиє життя служить ідеалам віри, пізнання, справедливості та суспільного служіння.

Культурна реальність може бути альтернативою телевізійній і стати імунітетом від радикалізацїі та популізму. Але для цього потрібно наполегливо працювати, та не переоцінювати свої сили.