Мистецтво – це комунікація. Це спосіб розповісти про себе і дізнатися про інших. Той факт, що в Україні з’являються програми по обміну досвідом на міжнародному рівні, однозначно свідчить про готовність до діалогу і розуміння потенціалу митців та дослідників як людей, що створюють імідж країни. У Львові 23 квітня 2019 року в Інституті стратегії культури відбулася презентація програми ЕКСТЕР від Українського інституту, яка дає українським художникам цікаві можливості, а натомість бачить в них «голоси», що презентуватимуть країну в Європі та США. Z поговорив про це з менеджером програми ЕКСТЕР Олександром Виноградовим.
Менеджер програми ЕКСТЕР Олександр Виноградов
– Коли з’явилася ідея програми Екстер? Чому вона впроваджується саме зараз?
– Програма мистецьких резиденцій планувалася від початку роботи Українського інституту та входить до програмного напрямку «Міжнародні обміни та мобільність», який також передбачає тревел-гранти для діячів культури, освіти та науки й інші можливості. Цьогорічна програма ЕКСТЕР проходить у пілотному режимі: ми тестуємо формати, тож у майбутньому програма може дещо трансформуватися. У першому конкурсі ми зібрали короткострокові резиденції, спрямовані передусім на знайомство з мистецькою спільнотою за кордоном та обмін досвідом, та меншою мірою на створення нових робіт (продакшн).
Програма ЕКСТЕР відрізняється від інших програм мобільності, що існують в Україні, кураторським аспектом: аплікант обирає резиденції зі списку, що було підготовлено фахівцями Українського інституту. З кожною із резиденцій ми вже попередньо розробили певну рамку, і пропонуємо митцям, кураторам і дослідникам подаватися саме на неї. Далі для кожного фіналіста спільно з організаторами резиденції буде розроблено індивідуальну програму, що задовольнятиме професійні запити резидента.
З огляду на те, що аплікантам треба обирати резиденції з готового переліку, процедура подання заявки дуже проста: необхідно підготувати лише три документи. Зробити це можна за день. Ми намагалися максимально полегшити аплікаційний процес, позбавивши його зайвої забюрократизованості.
– Коли ви втілювали цю програму, то чи виникали якісь труднощі?
– Головним викликом був обмежений час, адже Інститут запрацював фактично з осені 2018 року, а програму ми запустили вже цьогоріч. У цих умовах нам вдалося домовитися про співпрацю на 2019 рік не з усіма інституціями, що нас цікавили. На щастя, багато партнерів все ж знайшли ресурс і вільні місця, тож у першому опен-коллі ЕКСТЕР маємо як відносно молоді, так і відомі й поважні програми. Для багатьох партнерів визначальним фактором був їхній щирий інтерес до сучасного українського мистецтва, про яке вони знають досить мало.
З багатьма цікавими програмами, які були повністю розплановані на 2019 рік, нам вдалося досягти попередніх домовленостей про партнерство у 2020, тож уже плануємо ЕКСТЕР на наступний рік.
– Яка вигода від українських резидентів для приймаючих країн чи резиденцій? Культурний і мистецький обмін – основна мета?
– Резиденції, з якими ми працюємо, зацікавлені у мережуванні й розширенні географії своїх учасників. Кожна нова країна, що долучається до програми резиденцій, – це новий голос і новий наратив, що збагачує колективний досвід всіх учасників цієї програми. Саме тому будь-яка інституція, що організовує резиденції, зацікавлена у розбудові міжнародної мережі партнерств. Окрім того, актуальне українське мистецтво, враховуючи його маловідомість, є для міжнародних інституцій цікавою темою. Нарешті, варто відзначити, що більшість резиденційних програм не є безкоштовними, і ми сплачуємо за резидентів внесок за участь, що допомагає резиденціям функціонувати й розвиватися.
Презентація програми ЕКСТЕР в Інституті стратегії культури (Львів)
– Ці резиденції, програми будуть мати відгуки в інших сферах? Маю на увазі, чи вплинуть на соціально-політичне поле, освіту?
– Ефект будь-яких культурних і мистецьких проектів не є миттєвим. Він рідко вимірюється одним чи двома роками. Всі великі культурні програми в ЄС створюються з горизонтом планування щонайменше 5-10 років і передбачають постійний моніторинг проміжних результатів. На сьогодні політика більшості розвинених економік світу передбачає стале фінансування культури як невід’ємного елемента успішного розвитку країни, що безперечно має вплив і на соціально-політичну сферу. Тому коротка відповідь на ваше питання – так, ми плануємо програму ЕКСТЕР з думкою про те, що резиденції впливатимуть на суспільні процеси в Україні у довгій перспективі. Програми резиденцій, які ми пропонуємо, мають і освітню складову, тож маємо надію, що за умови безперервного функціонування ЕКСТЕР підвищуватиме професійний рівень українських митців.
Але варто зазначити, що соціальні зміни в Україні не є нашою першочерговою метою. Український інститут покликаний промоціювати українську культуру за кордоном та покращувати міжнародний імідж України. А отже ми прагнемо насамперед показати українське мистецтво світу й забезпечити взаємодію між українськими та зарубіжними митцями, кураторами й іншими фахівцями сектору культури й мистецтва. І в цьому сенсі основним критерієм впливу програми ЕКСТЕР є інституції, з якими ми співпрацюємо, адже вони мають досвід міжнародної і національної співпраці, добре вписані у місцевий контекст, працюють із соціальною проблематикою і реалізують програми, релевантні до сучасної ситуації. Резиденції у рамках програми ЕКСТЕР створюють умови для співпраці між українськими митцями та художниками з інших країн, і така взаємодія має соціальний потенціал, викликаючи зміни, що виходять за рамки суто мистецького поля.
– Коли кажете «художники», маєте на увазі не тільки їх?
– Так, звісно, щоразу мова йде також про дослідників мистецтва, кураторів і арт-критиків.
– Але акцент робиться на візуальних мистецтвах?
– Ми свідомо вирішили не обмежувати перелік дисциплін в рамках програми ЕКСТЕР. Поняття сучасного мистецтва, безперечно, дуже широке. В англомовному світі слово art переважно трактують як візуальне мистецтво, і говорячи про contemporary art, ми маємо на увазі насамперед галерейні практики. Водночас відео-арт, фотографія, перформанс або аудіо-візуальні роботи давно стали невід’ємною частиною світу сучасного мистецтва, тож дуже часто контекст і свідоме рішення митця визначають, чи є його практики сучасним мистецтвом, чи належать до інших сфер.
Для нас основний критерій оцінювання релевантності заявок – це, по-перше, вписаність практик митця, куратора або критика в актуальні контексти та, по-друге, відповідність цих практик програмам резиденцій, що входять до конкурсу ЕКСТЕР.
– Чи багато митців вже подали заявки на програму?
– Ми не розголошуємо цю інформацію до закінчення опен-коллу. Але всіляко закликаємо художників, кураторів та арт-критиків не вагатися й подаватися на програму. Ми лояльно підходимо до відбору й з однаковим інтересом ставимося до заявок як досвідчених кураторів, так і митців з малим досвідом. Головне для нас – щоб аплікант міг обґрунтувати, чому для нього важлива участь у резиденції, що вона йому дасть у професійному сенсі, та чим він готовий поділитися з іншими учасниками резиденції.
– Від учасників очікується якийсь конкретний продукт?
– Продакшн не передбачається. Створення нових робіт чи проведення виставок не є метою програми ЕКСТЕР. Єдине, чого ми дійсно очікуємо від резидентів – це те, що вони готові презентувати свої практики публічно. Це може бути лекція, презентація або навіть просто розповідь.
Програма ЕКСТЕР розглядає художника як культурного амбасадора України. Це не означає, що він має казати про Україну тільки хороше: скоріше ми хочемо, аби про Україну говорили не тільки дипломати й політики, але й фахівці культурного сектору. Нам важливо, що ці голоси говоритимуть про те, що турбує саме їх, навіть якщо це буде критичний погляд на ситуацію в країні. Художники та куратори чудово розуміють мистецький ландшафт України і зможуть презентувати не тільки свою творчість, але дати уявлення про це ширше поле. Така інформація з перших вуст завжди цінна. З таких розмов може початися персональна співпраця вже не на базі інституційних домовленостей, а на основі спільних інтересів і симпатії.
– Назва Екстер не випадкова, так?
– Так. Ми довго думали, як назвати програму, і зрештою зупинилися на імені художниці, що не лише добре звучить українською та англійською мовами (сміється), але й відповідає духові програми міжнародних резиденцій. Олександра Екстер провела життя між Києвом, Одесою, Москвою та Парижем, багато виставлялася за кордоном і товаришувала з найталановитішими митцями свого часу. Вона стала містком між українською школою та світовим авангардом, тож ім’я Екстер відображає прагнення Українського інституту розбудовувати міжнародні зв’язки у сфері актуального мистецтва та сприяти мобільності і професійному розвитку художників, кураторів і менеджерів.
– Щодо географії. В майбутньому планується розширення переліку країн? Чи є інтерес до співпраці з країнами на схід від України?
– Програма ЕКСТЕР, як і інші проекти Українського інституту, реалізується у країнах, що визначено як пріоритетні для нашої роботи. Перелік таких країн корегується щороку, але відповідно до стратегії Українського інституту до 2021 року, ми фокусуємося на регіоні Європи та Північної Америки. Польща, Франція та Німеччина – держави, де відкриються перші іноземні офіси Інституту – будуть нашими незмінними фокусними країнами на найближчі роки. Звісно, в перспективі Український інститут має працювати в усьому світі, але наразі в умовах обмежених ресурсів доводиться обирати. Для нас важлива тяглість присутності у країні. Якщо ми щороку змінюватимемо фокусні країни, то взаємодія не матиме тривалого ефекту, а на встановлення нових зав’язків йтиме час і ресурси. Ми ж прагнемо, щоб стабільна співпраця в рамках резиденцій відобразилася в подальших, масштабніших проектах.
– А чи будуть створюватися резиденції в Україні для митців з закордону?
– Це входить в наші плани на наступний рік. Вже маємо запити від іноземних інституцій, яких цікавлять програми обміну з українськими резиденціями.
Розмовляла Анастасія Холявка
10.05.2019