У нас ще немає тієї легкості, щоб дозволити собі бути некрасивими і, перш за все, вразливими, не зображати життя, а насправді його проживати, спостерігати за своїм говорінням та діями, саморефлексувати, бути чутливим до миті «тут і тепер», коли твоя свідомість переплітається з питаннями, які бентежать світ.

У своїх пріоритетах людство потроху наближалося до межі адекватності і... отримало болючого коронавірусного копняка.  

У доробку сценариста Ґверри – майже сотня кіноісторій, які стали надбанням нового італійського кінематографа, однак головний сценарій, що розповідає про долю людства, став жертвою тоталітарного режиму радянської системи у 70-х роках ХХ ст.

Одна з найкращих пам'яток пізнього Ренесансу у Львові. Її вдалося зняти не лише з висоти, а й усередині. Нове відео Z з циклу "Пам'ятки Галичини".

У час спільного ворога організації раптом зняли заслони з інтелектуальної власності всупереч економіці, якій зараз і так недобре ведеться

Ми одночасно отримали нещоденну можливість жити в феноменальний час, у якому всі нараз відчуваємо житейське ritardando/сповільнення, де перехід в sostenuto/стримання є невідворотним. За мить і синкопи почнуться, і несподівані акценти вигулькнуть, і увагу нашу привернуть інші голоси й теми… – цікаво ж, ну!

Після цієї пандемічної кризи на основну роль мусять прийти цінності як такі, тобто цінності нематеріального виміру

Наша взаємодія з реальністю передбачає її освоєння і вписування у досвід для того, щоб мати можливість залишити позаду і рухатися далі. Цю роботу здійснює мистецтво: між зображенням рани у мистецтві та реальною існує дистанція умовності, проте чутливість до такого зображення у час війни загострюється.

Завдання сучасних режисерів й акторів – провокувати глядача. Не в сенсі провокації заради провокації. Ідеться про те, щоб ставити некомфортні питання. Глядач має відчувати себе некомфортно. Це не про фізіологічний дискомфорт, а про зону росту.

Добра пора згадати слова незабутнього Блаженнішого Любомира кардинала Гузара: «Працюймо так, ніби все залежить від нас; молімося так, ніби все залежить від Бога».