Великий Герб – великі суперечки

Минулого тижня оголосили результати конкурсу, що розпочався 25 серпня і став початком четвертої спроби прийняття Великого Герба України. Переміг проєкт художника Олексія Кохана. Той самий ескіз він подавав на конкурс 1996 року, але тоді не здобув перемоги. Цього разу проєкт переміг, але відразу ж став об’єктом бурхливого обговорення та глузування у соцмережах. 

 

Чи є підстави для критики, яким має бути Великий Герб і чи оприлюднений проєкт можна вважати остаточним – Z розпитав геральдистів Тараса Завадовського, керівника журі Андрія Гречила, а також народних депутатів, які мають затвердити Великий Герб конституційною більшістю.

 

“Геральдично все правильно”

 

Так каже про ескіз Великого Герба України геральдист, асистент кафедри туризму ЛНУ імені Івана Франка Тарас Завадовський. Водночас додає, що представлене зображення, на його думку, не може претендувати на Великий Герб, бо аж ніяк не символізує соборність України. 

 

У великому гербі, вважає геральдист, мали би бути зібрані герби, символи чи штандарти етнічних українських земель. Натомість ангел не зовсім асоціюється зі східними областями, як наголошує автор проєкту. Він є радше символом Придніпровської України і стосується 20-х років ХХ століття, коли утверджувалася Українська Народна Республіка. А лев споконвічно був гербом Галицько-Волинської держави. Щоб відобразити всі регіони України, потрібно було трохи більше регіональної символіки, а в ідеалі – герби всіх 24 областей, Криму і Києва. Інакше, на думку п. Тараса, Великий Герб не виправдовує себе і є якимось обрізаним.

 

Один із ескізів, що не пройшли конкурсного відбору

 

Якщо ж говорити про щитотримачі, то тут мали би бути не ангел і лев, а козак і лев, вважає п. Тарас. Адже зараз козак – на хоругві, а там мав би бути якийсь сакральний символ.

 

До обговорень у соцмережах геральдист ставиться скептично.

 

“Обговорення у фейсбуку не варто сприймати надто серйозно. Про символіку кожного елемента герба мають право говорити культорологи. Я хіба дозволю собі кілька зауваг. Калина, пшениця, дуб – це є наші, українські символи. Пшеницю зображали і на радянському гербі України, і це також природньо. Але чи варто було переносити цю символіку у Великий Герб – про це треба було думати. Бо, наприклад, калина – теж неоднозначний символ. Її садили на могилах, вона символізує смуток. Чи потрібен нам негативний символ жалю на гербі? Синьо-жовта стрічка під ногами у 1996-му, коли Олексій Кохан створив цей ескіз, виглядала, може, непогано. Проте після подій у Криму і на Донбасі, коли над нашим прапором знущалися окупанти, кидаючи його на землю, синьо-жовта стрічка під ногами також викликає спротив у частини українців”, – наголошує Тарас Завадовський.

 

Один із ескізів, що не пройшли конкурсного відбору

 

Щодо “шкарпеток” ангела, то, на думку геральдиста, це мали бути радше високі римські сандалі до римської туніки. Просто декоративно у художника вийшло щось подібне на шкарпетки, як обізвали це користувачі соцмереж. 


Загалом Тарас Завадовський вважає, що Великий Герб Україні наразі не потрібний. А якщо його приймати, то обраним ескіз потрібне серйозного доопрацювання.

 

Чи потрібен нам Великий Герб?

 

На початку вересня співавтор Малого Герба України, геральдист, член робочої групи з напрацювання проєкту закону про державну символіку України при Міністерстві юстиції Андрій Гречило також сумнівався, чи потрібен Україні Великий Герб. Адже більшість держав обходяться малим. Великі герби мають переважно конституційні монархії, і називається він там королівським. За словами п. Андрія, використовує таку символіку лише королівська родина. Так є у Данії, Норвегії та інших країнах. 

 

Один із ескізів, що не пройшли конкурсного відбору

 

“Країни республіканського типу, які мають великі герби – це переважно ті, які на початку століття вийшли з великих імперій. Наприклад, Естонія, Латвія, Чехія і ще низка колишніх соцкраїн понавидумували для себе великі герби від 1990 року. Їх використовують вищі органи державної влади: президент, якщо країна має таку форму правління, парламент і уряд. Великих гербів не мають Польща, Німеччина, Швейцарія, Ірландія. І там люди не мають мороки, де який герб має бути. Адже правила використання великого герба потрібно прописати в окремому законі, як це є з прапором. Нам ані на практиці, ані ідеологічно великий герб не потрібний. Бо ідеологічно нічого нового в тому гербі не буде. Якогось курсу України до Євросоюзу чи чогось іншого не буде. Герб на це не впливає. Малий герб України – єдиний цілісний, лаконічний і соборний символ, який справді об’єднує всю Україну, ідентифікує її як унітарну державу. Коли ми почнемо відображати різні регіональні символи, народ по соцмережах почне сваритися. Вже починає”, – так Андрій Гречило міркував понад два місяці тому.

 

І як у воду дивився! Обговорення в соцмережах розгорілися з перших днів, як тільки-но ескіз Великого Герба презентували в Києві. 

 

Один із ескізів, що не пройшли конкурсного відбору


 

Проте тепер Андрій Гречило як голова журі конкурсу пояснює, що ескіз-переможець – не остаточна версія Великого Герба, а його обговорення – також закономірність. Готовий проєкт парламенту мають представити 1 грудня. І правки можуть стосуватися, каже геральдист, зображення козака та ангела, а також стрічки-прапора, котра наразі потрапила під ноги до щитотримачів.


 

Чи проголосують за Великий Герб у парламенті?

 

Щоби затвердити Великий Герб України або змінити його, потрібно назбирати 300 голосів депутатів Верховної Ради. Саме так надійно державні символи захищає Конституція України. Крім того, для Великого Герба, як і для прапора, мають прийняти новий закон, котрий чітко визначить, хто, як і коли буде його використовувати. 

 

Що про це думають самі народні депутати? Чи готові вони голосувати?


 

 

Микола Княжицький, “Європейська солідарність”:

 

Насправді в Україні вже давно є Великий Герб. Великий і малий герби створив для УНР графік та архітектор Василь Кричевський. Його попросив це зробити Михайло Грушевський. Тризуб, який намалював Кричевський, вперше затвердили як герб у 1918 році, і він несе ідею об'єднання українських земель та апелює до спадку Київської Русі. 1918 року було встановлено малюнки великого та малого державних гербів за проєктом Кричевського.

 

Теперішній конкурс на проєкт Великого Герба – це вже четвертий такий конкурс і четверта спроба затвердити Великий Герб. І тут потрібно згадати, як взагалі з’явилася згадка про Великий Герб у Конституції. На початку незалежності комуністи, які в той час були найбільшою фракцією у Верховній Раді, категорично відмовлялися голосувати за тризуб як герб України. Вони дали голоси лише за умови, що в майбутньому парламент прийме і Великий Герб.

 

Один із ескізів, що не пройшли конкурсного відбору

 

Щодо проєкту Олексія Кохана, з усією повагою до нього, але його проєкт Великого Герба викликав дуже неоднозначну реакцію в суспільстві. Було багато критики. Враховуючи цю негативну реакцію, є великі сумніви, що голоси за Великий Герб дадуть навіть «Слуги народу», які самі ж ініціювали новий конкурс.

 

Один із ескізів, що не пройшли конкурсного відбору

 

Тому дуже сумніваюся, що «Слуги народу» зможуть зібрати конституційну більшість. Їхня так звана монобільшість уже давно розколота на різні групи впливу, і для результативних голосувань їх їде переконувати особисто Президент. Враховуючи ситуацію з Сovid-19 і те, що багато депутатів перебувають на самоізоляції, владі буде важко зібрати навіть звичайну більшість.


 

Андрій Осадчук, “Голос”:

 

Я вважаю проєкт Кохана геть невдалим з дизайнерської, ідеологічної, символічної та історичної точок зору. Хоча мене більше засмучує не саме втілення його бачення Великого Герба, а одностайна позиція комісії, яка його підтримала. Це велика проблема, що люди без смаку беруться ухвалювати такі рішення. Сам проєкт не вартує обговорення в деталях. Його треба покласти в архів і шукати інших форм та рішень. Тому для мене не існує жодних умов, за яких я міг би навіть утриматися при голосуванні за пропонований дизайн Великого Герба. Якщо це голосування відбудеться, в чому я сумніваюсь, я тільки проти. 

 

Добре розумію вимоги 20 статті Конституції і добре знаю, як вона народилася в конституційну ніч 1996 року. Але що далі я спостерігаю за цим процесом, то більше особисто схиляюся до ідеї змін до 20-ї статті Конституції: проголосити єдиним гербом України наявний – так званий Малий Герб. Напевно, це буде ідеологічно, символічно й історично правильним та об’єднуючим рішенням.

 

 

Юрій Камельчук, “Слуга народу”

 

Запропонований ескіз Великого Герба мені не подобається. Відповідно, зауважень маю багато і поділяю ті, які пишуть люди у соцмережах. Більше схиляюся до пропозиції команди Дубілета. Не вірю, що назбирається 300 голосів, щоб затвердити зображення Герба від Олексія Кохана. Сам голосувати за нього точно не хочу.

 

 

 

26.11.2020