Ковбаса не літає

Марк Зархін, львівський ресторатор і громадський діяч

Ми опинились у часі, коли світ переживає величезні трансформації. Це політична турбулентність, технологічна революція, перехід неоліберального капіталізму в економіці до невідомо чого… Людство вступило в еру невизначеності, і «чорні лебеді» стають звичними. Нині елітою, що формує основні цінності для бізнесу, є так званий креативний клас. Це люди нової формації. Вони формують світову економіку, створюють нові цінності і соціальні звички. Вони не хочуть повторювати те, що було, а намагаються змінити світ. Їх турбує земля та екологія, адже їм небайдуже, як і де буде жити людство. Захист навколишнього середовища сьогодні вже з процесу перетворюється на цінність. Також новою цінністю стає мрія про вічне або принаймні довге життя. Тобто на якісно новий рівень виходить концепція здоров’я.

Ще років тридцять тому цінності здоров’я у фінансової еліти не було – головне було заробити свій мільйон і жити яскраво, нехай і коротко. Але в історично короткий період відбулася важлива трансформація. Нині вже ведуться досліди з вживлення в організм нейростимуляторів, що змінюють роботу головного мозку. Зовсім скоро людина перетвориться на щось середнє між комп’ютером і біологічною істотою. Ще донедавна такі речі лежали в основі творів письменників-фантастів, а зараз це вже відбувається. Людство відчинило двері до того майбутнього, у якому з’являтимуться зовсім інші люди з зовсім іншими особливостями мозку, ніж у нас зараз. Вони значно швидше розвиватимуться – і ми мусимо розуміти, що це буде нова генерація і щодо цінностей, і щодо етики. У це вже вкладено гроші й розроблено бізнес-плани. Науковці пророкують, що до 2040 року настане це нове майбутнє і з’являться ці нові люди. Це не може не впливати на цінності суспільства сьогодні. 

Окрім того, креативному класу також важливі універсальні людські цінності, від яких залежить наше існування – наприклад, свобода чи цінність життя. Однак вони сповідують індивідуалізм і нонконформізм. Це люди, які свою індивідуальність ставлять вище, ніж, умовно кажучи, «колгоспні збори». Власники компаній постійно конфліктують із радами директорів. Коли компанія робить щось надзвичайне і хоче, щоб воно «летіло» – це мусить бути «ракета». Але коли фінансисти обрізають крила, менеджери кажуть, що це неможливо і зрізають верх, підточують все та роблять округлим – вони цю «ракету» перетворюють на «ковбасу». А «ковбаса» не літає. Відстояти і запустити «ракету» – це і є ті цінності індивідуалізму та нонконформізму. Креативний клас відстоює себе, свої ідеї та їхню універсальність. Водночас вони толерантні до інакшості й набагато легше сприймають невдачі. Найкращі приклади цього ми бачимо у Сполучених Штатах, у нас же поки з цим величезна проблема. 

У сучасному світі також змінюється система освіти. Базою навчання стає 4K-skills – це критичне мислення, креативність, колаборативність і комунікативність. Багато хто вважає, що цього майже достатньо, щоб виживати у наш час. Але ми мусимо розуміти, що без базових цінностей, яким уже тисячі років, людство не виживе. Бо нові цінності – це поверхневі, косметичні речі, які з плином часу і приходом нової еліти знову зміняться. Тому потрібно навчитися поєднувати базові цінності з новими суспільними звичками креативного класу.

Будь-яка компанія – якщо це справді компанія, а не місце, куди люди приходять по зарплату чи розподілити прибуток – мусить формувати свій ціннісний портрет. Це починається із засновника або того, хто створив головний продукт, навколо якого все зав’язано. Далі потрібно зібрати команду, яка є у тому ж ціннісному балансі. Адже потім продукт компанії пропонують споживачеві, який сприймає ці цінності. Якщо цінності засновника, персоналу і клієнта більш-менш співпадають – бізнес працює. Хоча ніде, особливо в бізнесі, немає 100% довіри. Бо це вже довірливість. Довіра – це основна якість, за яку хвилюється суспільство і бізнес, адже економіка загалом побудована на довірі, а заслужити її можна лише перевіркою. Ювал Ной Харарі говорить, що партії, держави, гроші – все це міфи, і життєздатність цих міфів полягає лише у довірі людей до них. Якщо люди перестають довіряти економіці – вона розвалюється. А в бізнесі довіри нема апріорі. Але довіряти потрібно, адже не довіряти невигідно. Якщо людина обманює когось нині – вона мусить розуміти, що завтра цей обман може повернутися проти неї самої і нашкодити їй же. Тому просто необхідно навчитися довіряти одні одним. 

Часи змінюються, змінюється сама система життя, яка впливає на цінності – зовнішні економічні, соціальні, політичні події змінюють ціннісні орієнтири споживачів і людей, які організовують бізнес. Ми мусимо думати про те, що відбувається зараз і відбуватиметься незабаром. Бізнес повинен звикнути, що 10% прибутку варто віддавати на освіту і культуру. І не тільки тому, що це Боже правило – ділитися десятиною. З більш прозаїчного погляду – рівень культури та освіти у довготерміновій перспективі створює нові можливості для самого бізнесу. Наведу приклад міста Зальцбурга, якому вдалося розвинути туризм, підняти економіку і покращити рівень життя населення завдяки тому, що вони оперлися на ім’я Моцарта. Хоча морального права на це містяни не мали, бо самого композитора колись вигнали із Зальцбурга. Але культура об’єдналася з бізнесом, і тепер завдяки Моцарту, ім’я якого було цінністю, а стало ще й брендом, через культурну сферу піднялась економіка і торгівля. Отже, цінності змінюють місця і людей – це та вигода, якої шукає бізнес. Морально-етичні норми не розривають бізнес, а навпаки допомагають йому більше розвиватися. Звичайно, у цьому питанні варто багато часу і зусиль присвятити аналізу, позбутися наївності і перестати сприймати все однозначно, як чорне чи біле. Але насамперед треба навчитися колаборуватись і дивитися у майбутнє. Українці ж занадто занурені у сьогодення. Це наша спільна національна проблема – ми не дивимося вгору, не прагнемо більшого, а шукаємо національну ідею та героїв у минулому. Однак виявляється, що ці ідеї та герої минулого не всім підходять. Тому нам треба шукати нові ідеї і створювати нових героїв. Все можливо – варто тільки почати усвідомлювати, що нам потрібно, що для цього треба робити, і проаналізувати, що ми робимо насправді. Тоді виникне нова українська ідея, яка опиратиметься на базові людські цінності.

*Доповідь виголошена у рамках круглого столу «Цінності в суспільно-політичному житті України», який організовує Інститут лідерства та управління спільно із Інститутом релігії та суспільства Українського католицького університету.

Публікацію підготувала Іва Подольська (за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», позиція якого може не збігатися з думкою автора).

Фото: ILM | Анна Дорожко