Сорочинський ярмарок у Львові чи Ялтинська конференція у Києві нікого не вражає; як і те, що цілий держсекретар США їздить до Києва, як на роботу, – то чого дивуватися, що колись всесильний олігарх у цюпі?

Фільм Ґрети Ґервіґ пропонує макет суспільства ідеального дня, який має властивість безконечно повторюватись. Перед нами антиутопічне суспільство, де основна цінність – насолода і реалізація можливостей Барбі, що дещо нагадує суспільство, показане Олдосом Гакслі у «Чудовому новому світі».

Ця книга Юліана Радзикевича – незвичний із багатьох точок зору текст про Хмельниччину, про Україну після Берестечка.

Артпрограма цьогорічного Конгресу Культури — п’яте триєнале сучасного мистецтва «Український Зріз». Це спроба зафіксувати, яким є українське мистецтво тепер, коли реальність українців найбільшою мірою визначається війною.

Сьогодні бібліотеки є місцем спільнодії, а не лиш запорошеними книгозбірнями. Нині діти мають нагоду накопичувати геть інші спогади

Фільми Арі Астера – це інтерпретація вини та провини у межах найменшої та найпершої соціальної структури, з якої походить суб’єкт, саме з цього осередку він здійснює комунікацію із суспільство загалом. «Сім’я» – визначальна.

Про жодну політичну перевагу українців йтися не могло. Українцям ні на що і ні на кого розраховувати, крім власних здібностей

Проект «Колір Чорний» представляє добірку творів Володимира Патика у жанровому діапазоні від пейзажу та натюрморту до семантичної абстракції з яскраво вираженою інтонаційною палітрою, версіями авторської пластичної мови, композиційно-ритмічною організацією простору.

Щедрий жлоб, приїхавши в Карпати, 24 серпня вбирається в жовті шорти і синю футболку, винаймає квадроцикл, садить на нього свою жлобиху і своє жлобеня і пензлює з ними на якусь вершину, маючи в носі, що це національний парк

Ресентимент — то не лише інстинктивна опора для збереження ідентичності, а ще й форма пам’яті про те, як воно було колись. Пам’яті фрагментованої, неповної, але все ж…