“Химерні казки пана Шенберґа” зібрали авдиторію здебільшого молоду й спраглу експериментів. Мене особливо інтригували дві речі: обіцяна взаємодія з глядачами та інсценізація творчості Шенберґа. Авангарду я й очікувала.

Бароко – та сама химерна перлина людської культури, земля відомих й непізнаних композиторів, яку цьогоріч для слухачів відкривали учасники ХХІ Фестивалю давньої музики у Львові з 31 жовтня по 3 листопада.

У День працівників культури, 9 листопада, Національний театр імені Марії Заньковецької представив ребрендинг. Новий логотип, шрифти, кольорову гаму, дизайн афіш тощо розробили спільно з Happy Design Agency.

Косачеві йшлося не про аналіз еволюції українства за сто років до нього, а про критику попереднього йому покоління: як виглядали прихильники "тверезого розуму", коли все вирішувала дієвість

9 листопада в Центрі інтелектуального мистецтва Меркурій (ЦІММ) стартує новий виставковий проєкт MOOD – перформативне малярство українського митця Влодка Олещука. На відкритті відбудеться перформанс «Перцепція часу».

Збірка поезій “У Бога під серцем” сестри Антонії Шелепило має наскрізну метафору “сонця всіх сонць”, що є втіленою любов’ю Бога до людини, яка постійно прагне “вийти з печери”, з темряви на світло, щоб побачити сонце нового дня.

Концерт гостя з Саксонії задемонстрував широту репертуару, філософське осмислення і рівень складності, а його майстерність побудови тембрової і динамічної драматургії (іноді на межі парадоксу) і володіння технікою педалі справді вражає і заворожує.

Коли майже все добре, щоб занадто не розслабитися, можна знайти собі якусь фобію і героїчно її долати. Аналогічно можна зробити, коли майже все погано. 

Богдан Смоляк видав книжку поезій, що мала б побачити світ ще в 70-х роках минулого сторіччя як його дебютна збірка. Тоді, в силу обставин і радянських умов, не вийшло. Та це слово відлунює, не піддається Хроносовим снам. Адже не зблякло. Не загубилося.

У найнесподіваніший спосіб танець в Україні під час війни постає як потужне мистецьке й соціально-культурне явище в тих численних, знятих просто на лінії фронту імпровізованих відео, де хтось з бійців, можливо, танцює останній раз в житті.