І. Подїл окупованих земель.
Для військово-адмінїстраційних цїлей землї, здобуті від Росії, подїлено на дві части: північні території обійняла в управу Нїмеччина, полудневі Австрія. Відповідні угоди заключено в Позенї 9 й 10 сїчня 1915 р. й у Катовицях 22 квітня 1915 р.; правдоподібно були ще й пізнїйші умови про дальші здобуті землї.
Українську територію, здобуту союзниками, подїлено також на дві части. Докладнїйші границї подїлу маємо тільки що до холмської ґубернїї: полудневі повіти аж до північних границь повітів Любартів і Холм є під управою Австрії, північна частина (себто Підляшє) під управою Нїмеччини. Треба думати, що тою самою лїнїєю подїл іде й дальше: Австрія займає більшість території волинської ґубернїї, Нїмеччина північні волинські повіти й ґубернїї городненську та минську (сї дві ґубернїї тільки в полудневій части заселені Українцями).
Про орґанізацію українських земель під нїмецькою управою не маємо ще докладнїйших відомостей. На сїм місцї присвятимо увагу австрійській займанщинї.
2. Австрійська управа.
Основи австрійської ц. і к. військової управи на зайнятих територіях оголошено 14 вересня 1915. Вся законодатна й виконуюча власть у зайнятих землях є прероґативою цїсаря; з припоручення цїсаря сю власть виконує головний вожд армії й військовий ґенерал-ґубернатор, що підлягає йому. На основі 43 артикулу гаґської конвенції 1913 р. в окупованих краях обовязують дотеперішні закони; деякі зміни переводять ся тільки в конечній потребі.
Осїдком ґен.-ґубернатора були спершу Кельцї, потім Люблин. Ґен.-ґубернаторство складасть ся з чотирьох секцій: військової (президія, жандармерія, інтендантура, рахунковість), адмінїстраційної (полїтичні справи, полїція, школи, санїтарні справи, промисл і соціяльно-полїтичні справи, хлїборобство, ловецтво, дороги, гірництво, податки), судівничої (карні й цивільні справи), вивідуючої. Ґенерал-ґубернаторству підлягають команди округів і місцеві самоуправні орґани.
Округи (Kreise), заселені Українцями, такі: Білгорай, Замостє, Красностав (в части), Любартів (в части), Томашів, Грубешів, Холм. Всїх округів 27.
Командант округи (штабовий офіцер) у своїй окрузї є одиноким рішаючим, повновластним й одвічальним начальником; при командантї є його заступник й адютант. Команда округи сповняє вимір справедливости й адмінїстрацію в окрузї. Суд команди рішає в першій інстанції (від нього отже є можливий відклик до найвищої інстанції — ґен.-ґубернатора); для громадських судів суд команди є другою інстанцією, як у справах карних, так і цивільних. Керму судейських дїл веде вищий авдітор, іменований управителем суду.
Адмінїстраційну власть в окружній команді веде "керуючий цивільний комісарь", при якім є двох аби трьох полїтичних урядників, окружний інжінєр, лїкарь, ветеринарь, окружний інспектор шкіл, референт хлїборобства, референт ловецтва, двох фінансових урядників для безпосереднїх податків, один урядник для посереднїх податків, рахункові й манїпуляційні урядники та перекладчики.
Як місцеві самоуправні орґани урядують для адмінїстрації начальники громад (війти), для судівництва громадські суди. Громади лишають ся в дотеперішніх границях.
Основні горожанські закони (свобода переходу, особиста свобода, домашнє право, листова тайна, право зборів, свобода преси й ин.) підлягають обмеженням російського воєнного й виїмкового стану.
Урядовою мовою ц. і к. команди разом з цивільними урядами, придїленими до неї, є нїмецька мова. Але в зносинах з населеннєм уряди мають уживати його рідної мови. Права української мови застережено сими словами:
"Ті самі права, якими надїляєть ся польську мову, при уладженню управи в українських околицях прислугують українській мові. Робиться заходи, щоб у зносинах з українськими сторонами уживано української мови й аби мешканцї українських громад перед ц. і к. командами та властями в кождім часї могли шукати й знаходити право в своїй мові. Тим самим признаєть ся уживаннє кириличної азбуки, яку в виключно польських околицях скасовано разом з уживанням російської мови.
Нагальні приписи забезпечують уживаннє рідної мови населення спеціяльно: 1) в публичних оповіщеннях — побіч нїмецької мови; 2) що уряди приймають письма й подання в сїй мові так, як у нїмецькій: 3) що громади й громадські суди мають свободу вибрати собі мову урядовання й означити обсяг, у якім буде вживати ся друга мова.
3. Урядники окупованих земель.
Ґенерал-ґубернатором окупованих Австрією земель є ґенерал-майор Крік барон фон Діллєр; його заступником ґен.-майор Карль Люстіґ фон Преанфельд. Шефом штабу ґен.-ґубернатора є полковник Гавенер. Управителем адмінїстраційної секції в урядї "краєвого цивільного комісаря" є гр. Юрій Водзїцкий; заступником комісаря є радник намісництва Каргезі. Референтом скарбовим є радник Казимир Бєсядецкий ; референтом промислу й торговлї є др. Т. Смолюховский; референтом полїції — др. Станислав Кшижановский.
Інспектором усїх шкіл окупованої території іменовано д-ра Маріяна Райтера, директора мужеської учительської семінарії у Львові.
Урядники в великій більшости є Поляки.
4. Полїтична програма адмінїстрації.
В пйотрківськім дневнику "Dziennik narodowy" появило ся інтервю співробітника сеї часописи з ґенерал-ґубернатором окупованих Австрією країв бар. Діллєром і з референтами ріжних областей адмінїстрації. Зміст тих розмов подамо ще окремо.
Про полїтичну лїнїю, якою має йти адмінїстрація, говорив полковник Гавснер, шеф штабу ґенерал-ґубернаторства. Розмову передано так:
— Чи австрійські власти признають відокремленнє* Холмщини?
— Нї, ми зовсїм скасували адмінїстраційний подїл, переведений російським правительстком в 1912 р. Не признаємо жадної зі змін, заведених для утворення окремої холмської ґубернїї. З огляду на те окремим повітам, з яких повикроювано штучно деякі части для творення нових повітів, привертаємо давнї границї.
— Чи австрійські власти числять ся з тим, що російська статистика Холмщини була уложена фалшиво для умотивовання відокремлення холмської ґубернїї.
— Так. Знаємо, що та статистика старала ся штучно збільшити процент Росіян, і тому розпорядимо її ревізію, заки видамо розпорядки в національній справі на східнїх окраїнах Королївства. Там Росіян загалом немає; є тільки околицї, заселені Українцями.
— Чи часть Волинї, зайнята австрійською армією, буде адмінїстраційно прилучена до окупованої території Польського Королївства?
— Правдоподібно. Одначе поки-що адмінїстрації там не розширяємо. Є там управа чисто військова."
Далї говорив полк. Гавенер про права місцевих мов на зайнятій території. Між ин. про права української мови сказав:
"Деякі управнення будуть признані українській мові в східнїх околицях Королївства, де знаходить ся якийсь процент українського населення.
— Чи в тім напрямі установлено вже якісь норми?
— Досї що нї, бо ті повіти ще не зорґанїзовані. Наступить се незабаром, а тодї на основі статистики видасть ся відповідні розпорядки в цїли пошани мови українського населення".
Про сї розпорядки українська преса у Львові помістила свої замітки.
"Дїло" пише так:
"Отсї виводи полк. Гавенера не потребують коментарів. Додамо хиба тільки, що говорить ся в них не про дефінїтивну, тільки про тимчасову управу окупованих земель".
Остаточне установленнє правно-державних відносин на тих землях може наступити очевидно аж по війнї. Щодо того, то український нарід бажає розвивати ся в рамах австрійської державности.
5. Торговельні зносини.
Аби поширити промисл і торговлю у зайнятих землях, ґенеральне ґубернаторство тих земель устроїло вивідуючі бюра в Кракові й Пйотркові. Бюра дають інформації в торговельних справах, указують про запотребованнє поодиноких округів, про місце збуту й ин., загалом ведуть посередництво в тих справах. Бюра видають також пашпорти для виїзду в торговельних справах. Українські округи в Холмщинї (Томашів, Грубешів, Холм, Білгорай, Замостє, Красностав, Любартів) належать до компетенції бюра в Кракові.
Краківське бюро видало інформаційну брошуру про відносини в зайнятих землях: "Die wichtigsten Bestimmungen in okkupierter Gebieten"; брошура коштує 1 К. 6 с. з пересилкою; адреса: Auskunftstelle des k. u. k. Militargouvornements, Краків, ул. Ґертруди ч. 12.
З сею справою повинні познайомити ся українські торговельні круги, особливо, що саме для них дають ся значні полекші для виїзду. Треба звернути увагу, що оба бюра мають видати в недалекім часї виказ австрійських фірм, котрі бажали-б увійти в зносини з окупованими територіями, — наші торговельні фірми повинні також знайти ся в тім виказї.
6. Виїзд до окупованих країв.
Відповідно до звичайних пашпортових розпорядків виїзд до окупованих країв з Австрії дозволений тільки за візою найвищої команди армії (етапної найвищої команди) або мінїстерства війни, або одного з визначених ним пашпортових бюр (у Кракові й Границї).
Для виїзду в торговельних справах вийшов окремий розпорядок: Коли інтересований викажеть ся як заступник якогось промислового підприємства й дістане візу: "вивідуючого бюра" (Auskunftstelle, Краків, ул. Ґертруди ч. 12), то по потребує вже мати візи тамтих властей. Вивідуюче бюро дає візу на приписанім формулярі; на нїм мусить бути підпис промислової власти, в окрузї якої знаходить ся фірма, й віза відповідної торговельної та промислової палати.
7. Границї воєнних просторів.
В території окупованих земель від 1 жовтня 1915 р. установлено границї між тїснїйшим і ширшим воєнним простором, як слїдує:
а) До тїснїйшого воєнного простору належать усї округи положені на схід від східньої границї округів Білгорай, Замостє, Красностав, Люблин і Любартів;
б) До дальшого воєнного простору належать всї инші землї, що лишають ся в ц. і к. військовій управі, отже цїлий простір ц. і к. войськового ґенерал-ґубернаторства.
До сього додамо поясненнє, що таким способом з українських земель, а саме Холмщини, до доступного "дальшого" терену зачислено тільки повіти Білгорай і Замостє (Красностав і Любартів лиш у части заселені Українцями, инші округи польські).
Приписи пpo виїзд обовязують по розпорядку ч. 3894 з 5 вересня.
* Як відомо, в 1912 р. утворено окрему холмську ґубернїю й відлучено її від т. зв. Королївства.
[Вістник Союза визволення України]
31.10.1915