Пінська конґреґація і теперішні закони про Православну Церкву.   І.  

Вражінє ц. і к. розпорядків про права української мови в занятих областях. — Польські орґани ц. і к. управи і їх "статистика". — Голос розпуки з Волинї. — Апель до ц. і к. війскової управи.   На підставі російських газет, котрі дорогою через нейтральні держави доходять до Відня, ось що пише нам один з наших віденських кореспондентів про вражінє, яке в російських кругах викликали розпорядки ц. і к. властий — на жаль, доси не виконувані — про права української мови в занятих українських землях:  

І. Подїл окупованих земель.   Для військово-адмінїстраційних цїлей землї, здобуті від Росії, подїлено на дві части: північні території обійняла в управу Нїмеччина, полудневі Австрія. Відповідні угоди заключено в Позенї 9 й 10 сїчня 1915 р. й у Катовицях 22 квітня 1915 р.; правдоподібно були ще й пізнїйші умови про дальші здобуті землї.  

Український народ чекав від війни одного великого дарунку, — національної свободи та самостійности. Aле хоч ми бажали війни для сеї великої цїли, ми знаємо, що війна принесе нам також багато лиха й нещастя. Війна тільки в останнїх своїх вислїдах може дати кращу долю народови, — але наперед вона бере свої жертви, — нищить добробут країни, розливає людську кров, багато одиниць i багато околиць нищить страшним способам.