Їх оточують твори ще 60-х авторів 1920-30-х років минулого століття. А виставка приурочена до фестивалю Бруно Шульца, що завтра, 1 червня, розпочнеться в Дрогобичі.

Шульцеве «короткі зімкнення сенсу» стосується поезії та її «електрорушійної» сили, що має пізнавальний, творчий та екзистенціальний виміри

Свідчення від дослідника-читача, своєрідна історія культурологічної, топографічної, мітотворчої і, безумовно, літературознавчої рецепції​

Бруно Шульц весь час гойдає нашу уяву між здеградованою реальністю і створеним міфом; ці дві суперечні тенденції – сублімації і компрометації – перетинаються постійно

"Бруно привозив із Дрогобича ненаситну жагу духовного й інтелектуального життя, не раз був у тому пристрасним, виснажливим". Спогади і рефлексії.

Шульц – спершу незвичайний і невпізнаваний, а в міру заглиблення у його мистецтво слова щораз більше впізнаваний, близький і зрозумілий

На нинішню соту річницю першої публікації першого літературного твору Бруно Шульца – його перший український переклад Світлани Бреславської

Шульц лишається невловимим і водночас дуже близьким, загадковим і напівміфічним, але життя, творчість і смерть роблять його цілком реальним, вписаним у свій страшний час і водночас у вічність.

Присутність жінки у творах Бруно Шульца є однією із головних тем його візій, відтак жінка стає фетишем, софістикою та певним маренням. Цей наскрізний лейтмотив творчості «дрогобицького самітника» інспірував сучасного перформера.

Героями своїх піксель-арт зображень митець Олександр Максимов вибирав відомих дрогобичан та дрогобичанок, або добрих друзів міста серед яких — незабутній засновик львівської "Дзиґи" Маркіян Іващишин.