Глядачі ходили до театру, немов до причастя, підтримуючи стовпи світобудови, хуторянську містику (біля Диканьки) та мистецький рівень постановок, що культивували  патріотизм як постколоніальний кітч. І от – зміни…

Короткий виклад спостережень про те, як дорослішала сучасна українська драматургія покоління Y-ків та огляд шорт-ліста і гран-прі конкурсу «Драма.UA» 2021.

У п’єси не надто оптимістичне закінчення – Івонна давиться кісточкою від риби. За текстом Ґомбровича, це могло б бути і вбивством, що більше вже нагадує сценарій білоруських акцій протесту, які були придушені з особливою жорстокістю.

Автори вистави кажуть, що у сузір’ї Єдинорога є 146 зірок, які можна побачити неозброєним оком. А чи можемо ми неозброєним оком побачити людину такою, як вона є, доки вона не віддалилася від нас за межі сфери Габбла, або доки вона ще не згасла?

Страшною у фільмі «Погані дороги» є правда, яка набуває матеріальної форми не десь далеко, а в країні, у якій живемо. У фокусі фільму не стільки війна, скільки сама людина в умовах війни, її темний бік.

Вистава про людину, відрізану від зовнішнього світу своєю глупотою, сформованою глухим лісом, що відділяє Маконду від бурхливого моря, котра мешкає у провінційному середовищі й міфологізує все навколо, а дурниці, принесені з великого світу, приймає як магічні артефакти і спосіб збагачення.

П’єса Тадеуша Ружевича «Свідки» видається дослідженням нашого суспільства тією ж мірою, як і підручник історії без дат «Родинна Європа» Чеслава Мілоша, що спонукає замислитися над родинними цінностями сучасній європейській спільноті.

Навіщо використовувати низькі жарти, якщо в п’єсі достатньо достойних жартів? Бо людям, які не люблять складних книжок, дуже подобається примітивний гумор. І доки театр бавитиметься з глядачами в "криве дзеркало”, доти в програші будуть обидві сторони.

Марлін має усе, але це не приносить їй наповнення в житті, не робить щасливою, а лише надає її серцю зашкарублості та втрати чутливості. Такою є ціна успіху. Зовні героїня видається впевненою бізнес-леді, але суть всіх її переживань – це страх.

Естетика божевілля у виставі має полярне значення, бо можемо також говорити про "шляхетне божевілля" як цінність моральної позиції Філоктета, який відкидає деградований світ.