Вистава про людину, відрізану від зовнішнього світу своєю глупотою, сформованою глухим лісом, що відділяє Маконду від бурхливого моря, котра мешкає у провінційному середовищі й міфологізує все навколо, а дурниці, принесені з великого світу, приймає як магічні артефакти і спосіб збагачення.