В. Щурат

    І.   Перехід Сїчових Стрільцїв через Карпати 1915.   Над нами блискавки гармат, за нами рокіт грому; ми вихром линули з Карпат, бо линули до дому.   Нїколи ще гірський потік так не вдаряв о скелї; хто перед нами вчас не втїк, мав хвилї невеселі.   На жаль він вже не розповість своїх пригод родинї. Валятись буде біла кість по нїм на полонинї.   Не тямлю, хто в нас мав провід.
11.06.16 | Карпати |
    1.   Стефан Цвайґ.   Коли один пійдеш в сьвіти незвісні І станешся чужинцем для людий; Тобі акорд із житєвої піснї Подасть той тон, що сплив з твоїх грудий.   В струю часїв спустись тодї глубоко, Нехай тебе у собі погребе; А сильний дух знїме тебе високо, До вічности перенесе тебе.   2.   Павло Барш.   Скрізь тихо, глухо. Шпиль гори В імлї південної жари.  
09.05.14 | |
З нагоди промови Пуришкевича в Думі.  
26.03.14 | |
Саме тепер появила ся накладом фонду краєвого з друкарнї "Наукового Товариства ім. Шевченка" друга часть "Виїмок з народної лїтератури україньско-рускої XIX. віку", що их для висших кляс середних шкіл уложив д. Олександер Барвінскій.
24.07.96 | | в 1893-у
Сонній душі моїй будь ранком ранним, / Сонця промінєм ясним і теплом; / Скоро житє звялить мене цїлком, / Будь менї тихим вечером весняним.
14.06.96 | | в 1893-у
Бувають хвилї — мов з просоня / Пробудить душу сонця сьвіт, / Мов пісню їй воскресну дзвонять / Гаї, поля й небес блакит.
27.04.96 | | в 1893-у
Ми в сонця світ глядїм! / В те божеє промінє, / Що блисне на земли / При сходї днїв будучих!
11.01.96 | | в 1893-у
Плила по небі хмаронька — / Над гаєм опинилась; / Зівялий лист побачила — / В слезу перемінилась.
23.11.95 | | в 1893-у
Дивний той чортківскій повіт! — думав я нераз. Скажи менї хто, що там вівця вовка їсть, я мабуть повірив би в се скорше, як в те, що там наш брат Поляка русчить.
15.06.95 | | в 1893-у