Президент України Володимир Зеленський відбув розмову з членами наглядової ради фонду "Меморіал Голокосту «Бабин Яр»" для обговорення будівництва майбутнього Меморіального центру у Києві. Художником проєкту, нагадаємо, є скандальний російський режисер Ілья Хржановський, на звільненні котрого наполягає українська інтеліґенція.
Зеленський наголосив на важливості вшанування пам’яті жертв Голокосту в Україні та підтримав створення такого меморіалу, переказує пресова служба ОП.
"Багато українців носять високе звання "Праведника народів світу". Це українці, які часто ціною власного життя рятували євреїв у Голокост. Створення меморіалу дуже важливе для нашої країни. В її історії було багато трагічних сторінок. Однак ми маємо пам’ятати про них, розповідати своїм наступним поколінням. Такі моменти повинні бути в історії України. Вони є в наших розповідях, у пам’яті, в книжках. Дуже хочеться, щоб цей проєкт було втілено в життя і ми разом з вами збудували історію", – сказав Зеленський.
Голова наглядової ради фонду Натан Щаранський заявив, що історія Бабиного Яру є важливою не лише для єврейського народу. У Бабиному Япу загинули представники й інших національностей, зокрема українці, білоруси та поляки.
"У нас однакові цілі – боротися за свободу та демократію наших народів. Ця ініціатива – не просто пам’ятник, це буде визначний меморіал, де буде і музей, і центр дослідження, що сприятиме підвищенню толерантності в суспільстві та матиме глобальне значення для позиціонування України у світі та міжнародного визнання. Такі інституції в усьому світі створюються у партнерстві з державою за підтримки перших осіб", – сказав Щаранський.
Президент Всесвітнього єврейського конгресу Рональд Лаудер вважає, що майбутній меморіал має давати відвідувачам чітку відповідь на питання, що таке антисемітизм. "Я хочу, щоб приїжджали до Києва побачити меморіал «Бабин Яр», щоб зрозуміти, що тут сталося", – сказав Лаудер.
До складу наглядової ради долучили першого Президента України Леоніда Кравчука. Він сказав, що майбутній меморіал має бути об’єктивним, правдивим, чесним і гуманним. "Проєкт цікавий, важливий та всеосяжний. Однак ми маємо спроєктувати його так, щоб не було різночитань. Нам потрібно зробити все так, щоб він відповідав найвищим гуманітарним цілям", – заявив Кравчук.
У розмові взяв участь і член наглядової ради фонду "Меморіал Голокосту «Бабин Яр»" Святослав Вакарчук. На його думку, будівництво комплексу є питанням збереження справедливої історії України. "Дуже важливо показати, що Україна є частиною цивілізованого світу, шанує свою пам'ять, знає свою історію", – сказав Вакарчук.
Офіс Президента не повідомив, чи під час розмови порушували питання про найбільший скандал довкола музею – призначення художнім керівником меморіалу російського режисера Ільї Хржановського.
Принаймні, колишній міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер підтвердив, що "в цьому проєкті ми використаємо новітні технології, щоб зберегти історію".
Нагадаємо, у травні понад 300 представників української культурної та наукової спільноти звернулися до влади зі закликом узяти під цілковитий контроль держави створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру. На думку інтеліґенції, саме відповідальність держави за зведення комплексу унеможливить зовнішні деструктивні й маніпулятивні впливи на процес, а також скандали штибу суперечки довкола фігури Ільї Хржановського.
"Саме Українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті. Бездіяльність влади та її недостатня підтримка українських громадських ініціятив і фахових середовищ призводить також і до звинувачень у неналежному пошануванні з боку Української держави жертв Бабиного Яру – жахливої трагедії Другої світової війни та одного зі світових символів Голокосту, а також уможливлює реалізацію сумнівних експериментів не лише над пам’яттю загиблих, а й над живими носіями цієї пам’яті", – йшлося у заяві.
Українська інтеліґенція наголосила на тому, що низка засадничих питань досі не має відповіді. Наскільки сильним є вплив російських грошей на проєкт? Яким має бути меморіяльний простір у Бабиному Яру? Який статус – державний чи приватний – він повинен мати? У який спосіб Українська держава, українське громадянське суспільство та українська наукова спільнота мають впливати на ухвалення рішень щодо його створення і функціонування, а відтак і нести відповідальність за нього?
Окрім того, автори звернення наголосили на тому, що меморіал у Бабиному Яру мусить вшановувати пам'ять не лише про винищення євреїв, а й про переслідування інших національних та соціальних груп. "Трагедія українського єврейства є невилучним складником історії України, трагедією всього українського народу. Пошанування жертв Голокосту, одним із символів якого є Бабин Яр, а також інших жертв Бабиного Яру – ромів, пацієнтів психіятричної лікарні, заручників, військовополонених, учасників українського національного та радянського рухів Опору – є справою державної ваги, а створення національного меморіялу має стати завданням усього суспільства за державного фінансування і системної підтримки найвищих державних інституцій", – йшлося у зверненні.
Серед авторів цього звернення були: Оля Гнатюк, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, архиєпископ Ігор Ісіченко, Оксана Забужко, Микола Рябчук, Ярослав Грицак, Віталій Нахманович, Іван Патриляк, Віталій Портников, о. Богдан Прах та інші.
У квітні прокуратура Харківщини відкрила кримінальне провадження за фактом можливого порушення прав дітей із дитячого будинку під час зйомок фільму "ДАУ. Дегенерація", що відбувалися в Харкові в 2008–2011 роках у рамках масштабного проєкту "Дау".
Стрічку "Дау. Дегенерація" продемонстрували в позаконкурсній програмі на цьогорічному Берлінському кінофестивалі.
Фільм "Дау. Наташа", котрий ішов у рамках конкурсу, отримав приз за найкращу операторську роботу.
Проєкт "Дау" російського режисера Ільї Хржановського задекларував за мету продемонструвати збоченість радянської тоталітарної системи, котра в кінострічці уособлена закритим інститутом. Основна частина зйомок проходила в Харкові ще з 2009 року. Задля проєкту в місті створили знімальний павільйон, у котрий надовго поселили учасників проєкту. До стрічки ввійшли сцени реального насильства і сексу.
Наглядова рада Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" вирішила зберегти Ілью Хржановського на посаді художнього керівника проєкту. Хржановський має довіру наглядової ради до кінця року, коли має презентувати свої остаточні напрацювання.
"Способи художнього втілення ідей музею розробляють професіонали, і результати їхньої роботи будуть представлені на обговорення Наглядової ради і широкої громадськості до кінця цього року. Тільки після цього ми зможемо надати справедливу оцінку роботі Ільї Хржановського та його команди", – йшлося у заяві.
Тоді ж наглядова рада запевнила тоді, що не допустить перетину етичних стандартів під час створення меморіалу. Автори заяви запропонували долучити до громадської ради авторитетних діячів мистецтва, культури і науки України, "які беруть участь в конструктивній критиці нашої роботи", а до складу самої наглядової ради ввести офіційного представника держави.
Держава долучила до проєкту Леоніда Кравчука.
29.07.2020