Французький дослідник Павло Блаватський зі школи бізнесу в Монпельє виявив кореляцію між середнім індексом маси тіла міністрів 15 пострадянських держав і рівнем корупції в цих країнах: у країнах з наймасивнішими міністрами рівень корупції був вищим. Індекс маси тіла міністрів також корелює – але негативно – із середнім індексом маси тіла жителів країни: що товстіші міністри, то худіші громадяни.
Стаття опублікована в журналі Economics of Transition and Institutional Change.
Масу 299 міністрів в країнах пострадянського простору (Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Казахстану, Киргизії, Латвії, Литви, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменістану, України, Узбекистану та Естонії) науковець оцінив за допомогою аналізу їхніх фотографій (у 2017 році) нейромережею за відомим в науці ще з того ж 2017 року алгоритмом.
Кореляція між індексом сприйняття корупції та середнім індексом маси тіла міністрів
Кореляція між індексом контролю корупції Світового банку та середнім індексом маси тіла міністрів
Як показник корупції Блаватський використовував п'ять різних індексів: від Transparency International, від Світового банку, від Європейського центру боротьби з корупцією та державного будівництва, від Міжнародного інституту демократії та сприяння виборам та від Базельського інституту.
Коефіцієнт кореляції між масою міністрів та корупцією сягнув 0,92, а між масою міністрів певної країни а масою її жителів – не настільки разючий: 0,51.
Кореляція між середньою масою жителів (за даними ВООЗ) та середнім індексом маси тіла міністрів
Блаватський наводить пов'язану з Оксамитовою революцією у Вірменії в 2018 році курйозну динаміку цих показників. Середній індекс маси тіла міністрів з уряду Сержа Саргсяна, який вимушений був демісувати, становив 32,1, нового уряду Ніколи Пашиняна – 31,2; з його приходом рівень корупції в країні помітно знизився (за 2019 рік Вірменія в рейтингу Transparency International піднялася зі 105-ї позиції на 77-у).
