Український ПЕН організовує онлайн-резиденцію для німецьких перекладачів української літератури. Відомі українські автори напишуть есеї про майбутнє і опрацюють свої твори з перекладачами під час письменницького маратону. Збірка вийде цієї осені в Україні, а згодом – у Німеччині.
Як повідомили Z в Українському ПЕН, до написання есеїв залучили десятьох українських есеїстів та есеїсток: Катерину Ботанову, Володимира Єрмоленка, Сергія Жадана, Вахтанґа Кебуладзе, Андрія Куркова, Тараса Лютого, Таню Малярчук, Тараса Прохаська, Юрія Прохаська, Наталку Сняданко. Автори вже розпочали роботу над есеями. Тема: “Майбутнє, якого ми прагнемо”.
Сергій Жадан і Андрій Курков
"Упродовж семи днів учасники онлайн-резиденції у тандемах працюватимуть над перекладами есеїв по відеозв’язку. Крім того, відбудеться п’ять онлайн-лекцій про сучасну літературу та книжковий ринок України, жанр есею та перекладацькі техніки", – анонсували в ПЕН.
Мета акції – налагодження зв’язків між українськими авторами та іноземними перекладачами, а також промоція української есеїстики за кордоном.
Наразі в Німеччині розпочався прийом заявок для участі в проєкті від німецьких перекладачів. Партнер Українського ПЕН – німецьке об’єднання translit e.V. – обере п'ятьох майстрів, яких запросять на тижневу онлайн-резиденцію для перекладу українських творів.
Резиденція працюватиме 25-31 серпня. Планують, що збірка есеїв у вересні вийде у видавництві “Темпора”. В майбутньому також планується публікація в одному з німецьких видавництв.
Президент Українського ПЕН Андрій Курков заявив, що місія перекладача – дуже відповідальна. Перекладач стає амбасадором для країни, мову котрої перекладає. Декотрі країни мають тисячі таких амбасадорів, Україна ж лише починає налагоджувати зв'язки.
“Саме тому в літературному середовищі регулярно виникають ідеї перекладацьких конференцій і семінарів. Саме тому нарешті запрацювала державна програма підтримки перекладів української літератури. Саме тому Український ПЕН розуміє важливість співпраці із закордонними перекладачами, – прокоментував Курков. – Враховуючи той факт, що жанр есею набув такої популярності серед розумних читачів, ми вирішили об’єднати промоцію цього жанру в Україні з одночасною промоцією українського есею за кордоном”.
Президент Українського ПЕН сподівається, що результатом онлайн-резиденції стане не лише вихід збірки в Україні й Німеччині, а й формування творчих тандемів автор-перекладач на майбутнє. “Знаю, наскільки це важливо, із власного досвіду", – зазначив він.
Керівниця об’єднання translit e.V. перекладачка Клаудія Дате каже, що в Німеччині інтерес до України зростає в часі драматичних подій – наприклад, Євромайдану. Нині розмова про Україну затихла.
“Говорити потрібно. Ми чуємо голоси одних і тих самих мегазірок, приміром, Юрія Андруховича чи Оксани Забужко, хоча варто залучати й інших, знайомити читачів із різними досвідами. Я дуже сподіваюсь, що наш спільний із ПЕН проєкт сприятиме багатоголоссю українських есеїстів у Німеччині”, – сказала Дате.
Тематика есеїв – "Майбутнє, якого ми прагнемо" – відповідає темі засідання Генеральної Асамблеї ООН 2020 року. “Це аж ніяк не випадково, – коментує куратор проєкту Вахтанґ Кебуладзе, – адже в сучасному світі, де людству загрожують екологічні кризи, війни та точкові спалахи насильства, авторитарні режими та терористичні організації, розмова про спільну візію нашого майбутнього стає вкрай актуальною. Актуальність тільки посилюється глобальним контекстом пандемії й економічної кризи, а також локальним українським контекстом російської агресії проти України”.
"Одна з головних цілей проєкту – посилити голос інтелектуальної і культурної спільноти України на міжнародній арені й у такий спосіб сприяти розвитку української культурної дипломатії. Для України це означає й посилення власної культурної суб’єктності”, – додав Кебуладзе.
15.06.2020