У Харкові вже втретє працюватиме літературна резиденція. Розпочався збір заявок від львівських письменників/ць та перекладачів/ок
Український ПЕН та Харківський ЛітМузей запрошують львівських письменників та письменниць, перекладачів та перекладачок на участь у Харківській літературній резиденції-2020. Учасниками цього проєкту вже були, зокрема, львівські автори Люба Параскевія-Стринадюк та Любко Дереш.
Учасники/ці резиденції житимуть у Харкові протягом місяця (в окремих квартирах) — аби мати змогу комфортно й зосереджено попрацювати над своїми творами та перекладами.
Подати заявку можна до 30 червня, детальні умови для заявників — на сайті Українського ПЕН.
Податися на резиденцію можуть українські прозаїки/ні і перекладачі/ки, котрі на момент подання заявки мають не менше трьох опублікованих книжок.
Львівська письменниця і дослідниця Люба-Параскевія Стринадюк, учасниця першої резиденції (осінь 2018), згадує: “Мій перший Харків. Вже осінньо-зимовий. І я з гір – з Гуцульським театром Гната Хоткевича. Із бажанням познайомитися з режисером театру на його батьківщині – у Харкові.
Це був час моєї пошуково-дослідницької праці, мого спілкування з містом, з людьми. І тут визрівало моє відчуття певності – що я можу у своїй майбутній книжці про свою гуцульську родину також написати про Гуцульський театр, вплести розповідь про нього у свій твір. Бо мій гуцульський родич грав у Гуцульському театрі. Бо я є тут у Харкові – маю час і змогу знайомитися з матеріалами про режисера, про театр. Аналізувати, проявляти”.
Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН, вважає, що для авторів будь-якого віку можливість побути в умовах резиденції — це золота пора, коли ти не повинен відволікатися на щоденну рутину. А ще — маєш розкіш подивитися на теми, з якими працюєш, через оптику іншого місця, обставин, інакшого кола спілкування. Також він відзначає: «Харків уміє приховувати свої таємниці. З 1919 по 1934 рік він був столицею радянської України, в ньому народились нова революційна українська література, новий театр, нова архітектура. Тут у 1920-ті роки проводились численні соціальні експерименти і пошуки ідеального соціалістичного комунального життя; створена Національна спілка письменників України. Історія Харкова ХХ сторіччя може допомогти зрозуміти історію України і її сьогоднішніх і проблем, і досягнень. Літературна резиденція в Харкові – це чудова нагода збагатитись знаннями, відчуттями, розумінням різних історичних впливів на сьогодення і одночасно – докласти свого часу і таланту для того, щоб історії Харкова і всієї України, документальні чи вигадані, були почуті за межами цього загадкового міста, а може, і за межами країни».
Обиратиме резидентів журі, до складу якого ввійшли члени й членкині Українського ПЕН: Сергій Жадан, Андрій Курков, Катерина Калитко, Остап Сливинський і Наталка Сняданко. Імена резидентів/ок 2020 року оголосять 10 липня — на сайтах і ФБ-сторінках організаторів проєкту (PEN Ukraine, ЛітМузей). Усього резидентів/ок буде 4, перші двоє працюватимуть з 15 серпня по 15 вересня, ще двоє — з 15 вересня по 15 жовтня.
Це вже третя Харківська літературна резиденція. У попередні роки вона відбувалася у партнерстві з Харківською обласною державною адміністрацією, цьогоріч буде реалізована за підтримки Українського культурного фонду.
Тетяна Пилипчук, заступниця директорки ЛітМузею, кураторка резиденції говорить, що Харківська резиденція — це поштовх і промоція для міста, де вона відбувається, і літератури в цілому: «Ми хочемо перевідкрити “Харків літературний”. Можливо сьогодні Харків не має такої вибухової плеяди авторів, як у 20-ті, 60-ті, 90-ті чи ранні 2000-ні, але завдяки активним культурним процесам має серйозну інтенцію повернути собі роль одного з центрів, де народжується візія країни. Тож нам важливо наново маркувати його як місто, де не лише існує тривала літературна традиція, а куди приїжджають у пошуках сенсів і без пізнання якого неможливо скласти правдиве цілісне уявлення про українську культуру».
Тетяна розповідає, що минулого року серед найпопулярніших подій ЛітМузею були якраз зустрічі з резидент(к)ами: «Завжди цікаво подивитися на своє місто через оптику іншої людини, розгледіти щось досі не бачене. І навпаки, важливо знати, що про твоє місто говорять в інших містах, країнах. Що воно вигулькне десь на сторінках хорошої літератури — можливо, не завжди в назвах, але в ідеях, образах, досвідах». З огляду на карантинні заходи, цьогоріч такі зустрічі відбуватимуться в онлайн-форматі.
Окрім книжок, над якими автори/ки працюватимуть, вони матимуть написати і есеї про своє відчуття Харкова, час, проведений на резиденції. Організатори проєкту планують у подальшому видати ці есеї окремою збіркою.
«За останні роки в Україні з’явилося кілька літературних резиденцій – котрісь призупинили діяльність, інші змушені були поставити проєкт на паузу, — говорить віце-президентка Українського ПЕН, координаторка резиденції Тетяна Терен. — Задумуючи з ЛітМузеєм резиденцію в Харкові, ми хотіли забезпечити її сталість, щоби українські автори й авторки знали, що у них щороку є така можливість. На жаль, ми досі натикаємося на нерозуміння важливості резиденцій серед представників органів місцевого самоврядування чи потенційних меценатів. Хоча за кілька років резиденція змінює сприйняття регіону, впливає на літературний процес, налагоджує важливі для розвитку культури міжрегіональні зв’язки».
Усі учасники/ці резиденції отримають стипендію у розмірі 28 500 грн: у цю суму, окрім податків (ПДФО та військового збору), включені витрати на проїзд, харчування та проживання в Харкові протягом місяця.
Під час перших резиденцій у Харкові письменники працювали над такими творами: Любко Дереш — над романом із робочою назвою “Фейк” (на стадії завершення), Катерина Калитко — над романом із робочою назвою “Напівшовкові” (завершує роботу), Люба Параскевія-Стринадюк — над книгою з робочою назвою “Історія однієї гуцульської родини” (в якій один із персонажів — харківський митець Гнат Хоткевич), Ярослава Стріха — над перекладом книги Кейт Аткінсон “Розшифровка” (вийшов 2019 року) та Міхаель Целлер — над збіркою оповідань і есеєм “Каштани Харкова. Мозаїка міста” (який організатори проєкту планують перекласти українською).
Харківська літературна резиденція-2020 реалізовується за підтримки Українського культурного фонду.
***
Координаторка резиденції – Тетяна Терен (Український ПЕН), ukraine.pen@gmail.com
Кураторка резиденції – Тетяна Пилипчук (Харківський літературний музей), museum.pylypchuk@gmail.com
PR-менеджерка резиденції – Іванна Скиба-Якубова (PR-аґенція "Bagels & Letters"):
+380 97 905 82 98, ivanna.skyba@gmail.com
Харківська літературна резиденція була заснована Українським осередком Міжнародного ПЕН-клубу 2018 року з метою розвитку української літератури і книжкового середовища, популяризації читання, промоції культури Харкова. У 2018-2019 роках резиденція відбувалася за підтримки Харківської обласної державної адміністрації. За цей час резидентами стали письменники Люба-Параскевія Стринадюк, Любко Дереш, Міхаель Целлер (Німеччина), Катерина Калитко, а також перекладачка Ярослава Стріха. Організаційний партнер резиденції – Харківський ЛітМузей.
Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 128 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе.
Харківський ЛітМузей – муніципальний музей Харкова, створений для дослідження, збереження і популяризації слобожанської літератури і промоції читання загалом.
06.06.2020