Атентати за кордоном стають уже звичним інструментом в арсеналі російських спецслужб. Безкарність кремлівських кілерів надихає їх на чимраз нові «подвиги». Прикро, що уряди деяких західних країн дивляться на це крізь пальці.
Три тижні тому на летовище імені Вацлава Гавела з Росії прибула людина з російським дипломатичним паспортом. Чоловіка чекав автомобіль місцевої російської дипломатичної місії, який відвіз його в посольство у празькому районі Дейвіце. Як повідомив чеський часопис Respekt із покликом на джерела, близькі до чеських силовиків, той загадковий пасажир подорожував з валізкою, в якій була схована смертельна отрута – рицин. За версією чеської Служби безпеки, рицин був призначений для вчинення атентатів на території Чехії. За її припущенням, об’єктами замахів могли бути троє чеських політиків, чиї недавні дії викликали гнів Москви.
Першим у списку значиться староста празького району Прага 6 Ондржей Коларж (Ondřeje Kolář), котрий вирішив прибрати з кварталу Дейвіце пам'ятник радянському маршалу Іванові Конєву. За це російські слідчі органи навіть порушили справу проти Коларжа.
Другий евентуальний об’єкт російської атаки – мер міста Праги Зденек Гржіб (Zdeněk Hřib). Він не вгодив Кремлю тим, що дозволив своїй адміністрації перейменувати площу «Під каштанами» на площу Бориса Нємцова. А саме там розташоване російське посольство. Цікаво, що російське дипломатичне відомство зреагувало на таке перейменування дуже оперативно: номінально змінило основну адресу, поставивши на її місце координати не головного офісу, а консульства.
Третьою ймовірною жертвою кремлівських кілерів міг стати староста празького району Ржепориє Павел Новотний (Pavel Novotný). Його «злочин» полягав у встановленні на центральній площі району меморіальної дошки солдатам Російської визвольної армії, якою командував генерал Андрій Власов. Адже в травні 1945 року власовці надали допомогу Празькому повстанню проти німецьких окупантів.
Чеська розвідка подала відповідні дані уряду. Тож у зв’язку зі загрозою теракту з боку російських спецслужб трьом зазначеним політикам надано додаткову поліційну охорону. Водночас міністр закордонних справ Чехії Томаш Петржічек (Tomáš Petříček) викликав російського посла Олександра Змєєвського і прямо сказав, що чехи «знають про ваші плани», попередив про неприпустимість завдання будь-якої шкоди чеським політикам.
Може, раніше більшість експертів заявили б про перебільшені побоювання чеської сторони. Але після атентатів, скоєних російськими спецслужбовцями за останні роки, оцінка таких загроз зазнала суттєвої корекції. Ще відносно недавно Велика Британія, Німеччина і Болгарія – три країни Європейської Унії – зіткнулися з вбивствами або замахами, скоєними там аґентами російської військової розвідки ГРУ. А саме співробітник цієї спецслужби, за інформацією видання Respekt, прибув до Праги з валізкою із небезпечним вантажем.
Пригадаймо, як 2006 року в Лондоні кремлівські кілери отруїли полонієм Олександра Литвиненка – колишнього співробітника ФСБ, котрий утік на Захід, бо не бажав виконувати злочинних наказів російської влади. Пригадаймо замах у Солсбері, коли за допомогою нервово-паралітичної речовини «Новачок» агенти ГРУ намагалися прибрати ще одного колишнього російського спецслужбовця Сергія Скрипаля. Солсберський атентат спровокували міжнародний скандал. Після замаху на Скрипаля 29 країн світу вислали зі своїх столиць російських дипломатів, яких підозрювали в роботі на спецслужби. Загалом дипломатичні місії покинули 146 росіян.
Ще нахабнішим був атентат у Німеччині влітку минулого року. У Берліні був убитий 40-річний громадянин Грузії Зелімхан Хангошвілі, котрий раніше воював проти росіян у Чечні. Вбивство було скоєно у парку в центрі міста. Кілер, котрий приїхав на місце вбивства ровером, здійснив два постріли з пістолета.
Німецьке видання Spiegel разом із розслідувальними сайтами Bellingcat та The Insider встановили, що кілером був той самий чоловік, котрий 2013 року вбив у Москві російського підприємця Альберта Назранова. Мова йде про 54-річного Вадима Красікова. У нього була шенґенська віза, і раніше він вільно пересувався Європою, побував у Парижі, Варшаві та Берліні. Інші докази вказували на його зв'язок із російською спецслужбою ГРУ.
Прикро, що німецький уряд довго зволікав з реакцією. Росія спростовувала свою відповідальність за смерть Зелімхана Хангошвілі, а німці затягували з презентацією неспростовних доказів. Щойно в грудні минулого року справою зайнявся німецький федеральний прокурор. Відтак німецький уряд почав висловлюватися жорсткіше в цій справі. З Німеччини вислали двох співробітників військового відділу посольства, котрих німецькі спецслужби визнали агентами ГРУ. Проте час було проґавлено – й значної міжнародної реакції не сталося.
Також у цьому контексті слід згадати про отруєння болгарського бізнесмена Еміляна Гебрева в 2015 році. Його компанія Emco займалася поставками зброї до України. В аналізах Гебрева знайшли сліди отрути, пов'язаної з групою отруйних речовин все того ж «Новичка». Було з’ясовано, що до цього атентату причетний співробітник військової розвідки Росії під аґентурним псевдом «Сергій Федотов». Його також вважають одним із причетних до отруєння Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в англійському Солсбері.
Тож у контексті означених кілерських кейсів уже ніхто не ризикне звинуватити чеські спецслужби в «антиросійській параної». І навряд чи когось заспокоїть спростування російської сторони. «Посольство Росії в Чехії категорично відкидає подібні кричущі і брехливі інсинуації. З середини березня 2020 року жоден із дипломатичних співробітників посольства Росії в Чехії не прибував у празький аеропорт», – йдеться в повідомленні, викладеному в середу, 29 квітня, на сторінці посольства Росії в Чехії у Facebook. Російське дипломатичне представництво навіть надіслало ноту в МЗС Чехії, де наголошується на неприпустимості «безпідставних нападок на Росію і її дипломатичне представництво в Празі».
Те, що Росія все заперечує, аніскілечки не дивує. Більше непокоїть позиція найвищого чеського керівництва. Бо лише зовнішньополітичне відомство демонструє свою стурбованість загрозою російських атентатів. Тим часом і прем'єр-міністр Андрій Бабіш, і президент Мілош Земан уникають якихось заяв на цю тему. Тож справа знову завершиться без серйозних втрат для Москви. А російські кілери вкотре впевняться у своїй безкарності.
